Загальна заборгованість держави з відшкодування ПДВ на сьогодні становить 28,3 мільярда гривень. Таку звістку на «круглий стіл» на тему «Борги з відшкодування ПДВ знищують український експорт: хто винен та що робити?» приніс заступник глави Державної податкової адміністрації Сергій Чекашкін.
Втрати по першому колу й по другому
Одразу скажу, що тема, порушена Комунікаційною групою ESG, дуже зацікавила представників різноманітних бізнес-асоціацій і підприємств, тоді як урядовців і законодавців — навпаки, судячи з порожніх місць. Це підтверджувало висновки, які зазвичай ухиляються робити вголос навіть у ході подібних «круглих столів». Утім, хоч так, хоч так, але все сказане завжди приводить до спільного знаменника. Уряд зацікавлений у неповерненні ПДВ, оскільки ці кошти, по-перше, кредитують бюджет, по-друге, стимулюють виробників брати кредити. Бізнес вбачає у чинному адмініструванні ПДВ інструмент для грошових маніпуляцій.
Цього разу про відкати заговорили одразу. Перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров згадав, як упродовж кількох років вони зростали з 10 до 50 відсотків (20 відсотків нещодавно розглядали як пільговий за приналежність до певної політичної сили). На його переконання, ПДВ — найкорупційніший податок.
З ним погоджуються усі. При цьому президент Української зернової асоціації Володимир Клименко впевнений, що проблема з відшкодуванням починається на стадії розробки проекту державного бюджету. Бо, якщо порахувати кошторисні очікування на базі задекларованих обсягів експорту та імпорту, то з’ясується, що експортерам вішають на вуха локшину. Ідея запровадити вексельну схему відшкодування ПДВ не нова, вона не вирішує усіх проблем з якісного адміністрування цього виду податку. Не матимемо збалансованого держбюджету, каже він, то, вважай, не покриватимуть дебітового сальдо з ПДВ. Неповернений ПДВ позбавляє експортерів зерна можливості будь-що планувати наперед. У лютому, не маючи інформації про наміри уряду, експортери скоротили обсяги торгівлі зерном на зовнішньому ринку майже вдвічі. При цьому залишивши для продажу близько 5 мільйонів тонн зерна, яке може через кілька місяців «здешевити» ціни на зерно нового врожаю. І виробники розпочнуть втрачати по другому колу. А поки що представник від МінАПК повідомив про намір свого відомства відшкодовувати ПДВ зерном з Аграрного фонду.
Облігаційна стрижка
Судячи з виступу виконавчого директора Федерації металургів України Сергія Притаманова, не всі металургійні комбінати в захваті від ідеї відшкодовувати борги з ПДВ через цінні папери. Чимало з них вважає, що ПДВ-облігації «підстрижуть» доходи на один манер, як-то кажуть, без урахування запитів клієнта. Недарма перший заступник глави адміністрації Президента Ірина Акімова називає таку «стрижку» непопулярною. Зате всі б привітали, якби уряд домігся автоматичного відшкодування ПДВ. Це зрозуміло. Податкові органи на сьогодні найбільше завинили «Арселор Міттал Кривий Ріг» (1,791 млрд. грн.) і ММК імені Ілліча (1,176 млрд. грн.). Складається враження, що ритмічність відшкодування ПДВ для металургійних комбінатів залежить від перебування при владі тієї чи іншої політичної сили. Так, 2008 року найкраще відшкодовували маріупольським «іллічівцям», 2009-го — ІСД, а цього року бюджет майже не має заборгованості перед «Метінвестом». Якщо так піде й далі, то підприємства, які не входять до вертикально-інтегрованих структур, опиняться невдовзі на межі виживання. А оскільки вони є бюджетоутворюючі, то заразом і прилеглі до них території. Адже такі підприємства часто-густо працюють по сусідству.
Мінус два фонди зарплати
Ще категоричніший у своєму виступі глава міжнародних перевізників України Леонід Костюченко. Він нагадує, що сьогодні міжнародні перевізники оновлюють свої парки за рахунок імпортної техніки, а відтак сплачують на кордоні сотні тисяч гривень ПДВ із кредитних коштів. Неповернений ПДВ цим перевізникам висуває перед позичальниками проблеми платоспроможності за кредитами перед банками. З другого боку, з огляду на те, що на ринку міжнародних перевезень працює до 30 тисяч автомобілів і щороку створюється 5—6 тисяч робочих місць, це одна з вагомих причин гальмування оновлення парку рухомого складу. Леонід Костюченко не списує всі гріхи на податківців, але стверджує, що винна в усьому влада. І зі свого боку підтверджує інформацію про 50-відсоткові відкати за відшкодування податку. А куди дінешся, каже, якщо деяким перевізникам ПДВ не повертають роками!
Виробники називають борг із відшкодування ПДВ безвідсотковим кредитом для держави. Це спадає на думку, коли слухаєш голову правління Крюківського вагонобудівного заводу Євгена Хвороста. Я знаю, що його завод провів у судах близько півтора року й таки домігся зарахування майже 62 мільйонів гривень ПДВ. Але зараз він каже про прострочену заборгованість перед заводом у 226 мільйонів гривень. Це тотожно двом річним фондам заробітної плати для 8-тисячного колективу або місячному оборотному фонду. Про який розвиток підприємства, продукція якого на 80 відсотків спрямовується на експорт, може йтися? І чи варто розраховувати на те, що завод швидко виборсається з кредитної заборгованості?! Оптимізму в голосі керівника вагонзаводу, справді, не чутно. Але голос твердий. На пораду завести лобістів, відказує, що покладається на власні сили. А після паузи додає: «І на Закон».
