За останні роки у багатьох людей склався стереотип про недостатнє фінансування медицини, тож, потрапляючи у лікарні, вони спокійно, без зайвих запитань (хворому не до того) сплачують за послуги, благодійні внески... Дехто віддає на це навіть останні копійки. Чи завжди правомірні ці побори? Чи завжди наша «бідна» медицина ефективно й за призначенням використовує кошти, які виділяє держава? Відповіді на ці запитання отримали працівники прокуратури, провівши в області перевірку медичної галузі.
Щодо благодійних внесків на медицину, то торік їх від мешканців області надійшло 29863,7 тисячі гривень. Воно ніби й добру справу зробили люди, але не завжди ті внески роблять пацієнти з власної волі. Зрештою, у багатьох медичних закладах і не запитують, чи є у людей на це кошти, чим повністю нівелюється принцип добровільності, а також задеклароване в Конституції право на отримання безплатної медичної допомоги.
— Під час перевірки з’ясувалось, що в комунальному закладі «Рівненський обласний шкірно-венерологічний диспансер» головний лікар, всупереч ст.1 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», а також законодавства про охорону здоров’я, затвердив розміри благодійних внесків за обстеження і лікування в сумі від 5 до 380 гривень, — розповідає начальник відділу захисту майнових та інших особистих прав, свобод громадян та інтересів держави прокуратури Рівненської області Світлана Ярема (на знімку). — На незаконні дії керівника закладу внесено протест, який розглянуто і задоволено.
— У багатьох лікувальних закладах під час перевірки виявили непоодинокі випадки стягнення з пацієнтів плати за проведення аналізів, оплату лабораторних реактивів, плівки для проведення рентгенологічних досліджень, надання бланків медичних документів тощо, — продовжує Світлана Василівна. — А в рентгенвідділенні Рівненської обласної клінічної лікарні за обстеження на магнітно-резонансному томографі безпідставно беруть від пацієнтів визначену завідувачем певну суму коштів, як нібито благодійну допомогу...
Хоча й медичну галузь, справді, хронічно недофінансовують, але буває, що навіть ті кошти, що їх виділяє держава, використовують, м’яко кажучи, неефективно. Так, прокурор Сарненського району виявив факт оборудки у Сарненській ЦРЛ: за результатом тендера один з підприємців мав продати закладу дизельну електростанцію автономного живлення, а точніше, генератор марки ЄД-100Т400 вартістю 136,9 тисячі гривень. Тим часом переможець тендера постачив ЦРЛ дешевший генератор — вартістю 38,3 тисячі гривень, стан якого не відповідає визначеним у тендерній пропозиції параметрам, через що він не використовується. Працівники прокуратури з’ясовують, у чиї кишені пішла різниця вартості генератора?
— При тому, що в Рівненській обласній клінічній лікарні у штаті є інженери, техніки та метролог з відповідною вищою освітою, до посадових обов’язків яких входить забезпечення безперебійної роботи медичної апаратури, заклад провів тендер із закупівлі згаданих послуг, — продовжує
С. Ярема. — Тому галузевим відділом прокуратури області проводиться перевірка у порядку ст.97 КПК України за фактом правомірності використання лікарнею 98 тисяч гривень бюджетних коштів на закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування медичної апаратури.
Рівне.
