«Чорна криниця» в озерному краї

Безперечно, така перспектива, а освоєння верхніх горизонтів кар’єру вже розпочато, викликає стурбованість в Україні й насамперед у Волинській області. В Луцьку з ініціативи Волинської обласної ради відбулися громадські слухання, на яких обговорювалася ситуація, що склалася. У них взяли участь представники фірми «Трайпл», яка інвестує розробку кар’єру, науковці України та Білорусі, спеціалісти міністерств охорони навколишнього середовища обох держав, представники громадських організацій, журналісти.

Що ж це за монстр, який загрожує нашій природі? Мова йде про крейдяний кар’єр родовища «Хотиславське», який планують розробляти в Малоритському районі Брестської області Республіки Білорусь усього за триста (!) метрів від кордону України.

Насамперед про масштаби цього кар’єру, його вплив на довкілля. Уявіть собі гігантську криницю площею 95 гектарів, завглибшки 45 метрів, викопану у колись заболоченій місцевості. Величезну вирву, названу вже місцевим населенням «чорною криницею», планують розмістити усього за п’ять кілометрів від озера Святого, сім — від Турського, за 27 — від Світязя... До того ж з’явиться ця потвора на межі великого європейського вододілу Чорного і Балтійського морів — місці в гідрологічному плані особливо вразливому. І попри всі запевняння розробників проекту про його майже абсолютну безпечність, рана в тілі землі всмоктуватиме в себе величезні маси води. Аби кар’єр не затопило, з нього щодоби відкачуватимуть десятки тисяч кубометрів води. Що буде з криницями в довколишніх селах, осушеною землею, заповітними лісами і луками? Від такої перспективи навіть оптимісту стає страшно. Такого хвилювання за долю рідного краю волиняни не відчували відтоді, як наприкінці 1960-х років на березі Світязя планувалося звести атомну електростанцію. Тоді здоровий глузд переміг. А чи вистачить його тепер?

Тож що чекає озерний край у недалекій перспективі, якщо кар’єр запрацює на повну потужність? Навіть обережний в своїх прогнозах екологічний аудитор Центрального НДІ комплексного використання водних ресурсів Республіки Білорусь Віктор Музикін, виступаючи на слуханнях, не заперечував, що рівень ґрунтових вод на довколишній території понизиться. Але на скільки? На жаль, як зауважив начальник Волинського облводгоспу Юрій Бахмачук, розрахунки доповідача не враховували результатів спостережень української сторони, а базувалися суто на методі математичного моделювання, в основу якого брали лише дані, взяті на території Білорусі.

Подібними були доповіді білоруських фахівців і з питань впливу майбутнього промислового комплексу, а в перспективі поблизу кар’єру буде споруджено кілька підприємств будматеріалів, на довколишню флору і фауну. Складалося враження, що інтерес їх досліджень закінчується там, де і територія Білорусі. Ось як оцінив такий підхід до вивчення проблеми головний спеціаліст управління з міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Роман Шахматенко:

— Висновки багатьох відомств, які ознайомилися із звітом про можливий вплив розробки кар’єру на довкілля, збіглися щодо некоректності поданих у проекті розрахунків. Некоректність у тому, що білоруси не врахували впливу на довкілля Волині. А вони, ці негативні наслідки, неминучі. І коректувати їх в процесі розробки кар’єру буде неможливо. За всієї поваги до білоруської сторони зауважу: матеріали щодо наслідків впливу на довкілля не відповідають вимогам з охорони навколишнього середовища. У такій ситуації жодних шансів отримати позитивний висновок екологічної експертизи ці матеріали не мають.

Учасники слухань висловили занепокоєння щодо абсолютної відсутності інформації щодо подальшої долі селища Заболоття, сіл Тур, Жиричі, Заліси, Гута, Кропивники, Краска, Лютка, Яревище, жителі яких можуть зазнати негативного впливу від сусідства з Хотиславським кар’єром. Не врахована оцінка впливу пониження рівня ґрунтових вод на продуктивність лісових порід, врожайність сільгоспкультур, головне — на забезпечення населення питною водою із шахтних колодязів. А такі зміни, на думку українських екологів, неминучі. Зокрема, можливе всихання на деяких ділянках лісів, зміна рослинного світу, зменшення площ чорничників. Зауважимо: збір ягід і грибів є одним із важливих джерел заробітків місцевого населення.

До речі, цей район Волині в природно-заповідному відношенні цікавіший, ніж сусідня Брестщина. Тут краще збереглися ліси, є безліч озер, природних луків, багатший рослинний і тваринний світ.

Слід зважити й на ту обставину, що нині за рахунок коштів міжнародних донорів здійснюється розробка проекту ЮНЕСКО «Створення транскордонного біосферного резервата і регіональної екологічної мережі на Поліссі» (Україна — Польща — Білорусь), у тому числі біосферного резервата «Прибузьке Полісся». Тож будь-яке втручання в природний світ може завдати серйозних збитків територіям, які мають особливий охоронний статус.

Такої самої думки дотримується і завідувач відділення Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України, кандидат геолого-мінералогічних наук Степан Дещиця:

— Розроблення кар’єру призведе до утворення депресійної лійки з невизначеними властивостями і спричинить розвиток негативних незворотних процесів, — вважає вчений. — Яскравим прикладом цього є Язівський кар’єр самородної сірки на Львівщині. При вжитті захисних заходів (протифільтраційної завіси) протягом його роботи набули аварійного стану шляхи, сотні будинків у навколишніх селах Бердихів, Підлуби, селищі Шкло, втрачено низку природних водойм. Подібний висновок і Державного комітету водного господарства України. Його фахівці застерігають, що підземне живлення тільки озера Святого до 2029 року може скоротитися на 45 відсотків. Тож чи витримає воно таке навантаження?

Слушні зауваження на адресу розробників проекту експлуатації Хотиславського родовища висловлено й Волинською обласною радою. Зокрема, йдеться про відсутність оцінки ймовірності виникнення і розвитку аварійних ситуацій, оцінки впливу на атмосферне повітря джерел викиду забруднюючих речовин тощо.

В учасників громадських слухань виникли сумніви і щодо дієвості запропонованої розробниками гідравлічної завіси по контуру кар’єру за допомогою інфільтраційних каналів. Аргумент: крейда, розчинена у відкаченій з кар’єру воді, осідатиме на дно і стінки каналів, швидко знижуючи його ефективність. До того ж частина відфільтрованої води знову надходитиме в кар’єр, оскільки природний водостік з української сторони спрямований в північно-західному напрямку і аж ніяк у бік озер Святе, Турське, Світязь... Більше того, така фільтрація може прискорити процес утворення карстових порожнин з усіма пов’язаними з цим наслідками.

Прикро, але на громадських слуханнях ми не побачили керівників виконавчої влади області. Хоча важливість порушених на них питань заслуговувала їхньої уваги. Дещо здивувала й поведінка начальника державної екологічної інспекції в області, керівника профільної комісії обласної ради Олега Кіндера, який того дня на слуханнях виконував обов’язки головуючого. Журналісти звернули увагу: тільки-но промовці з української сторони торкалися гострих проблем, Олег Олексійович зупиняв їх, посилаючись на брак часу для довгих дискусій, або робив зауваження, мовляв, ми не можемо втручатися в справи приватної фірми «Трайпл» — інвестора будівництва Хотиславського кар’єру. Навіть коли один із присутніх поцікавився, хто ж компенсуватиме населенню українських сіл втрати від завданої кар’єром шкоди, головуючий обірвав: «Це не проблема фірми «Трайпл». А чия ж? Невже держава Україна і справді повинна інвестувати забаганки білоруських підприємців? Складалося враження, що на слуханнях Олег Кіндер представляв інтереси білоруської сторони. Звідкіля це? Можливо, від браку досвіду і професіоналізму? Тож може настав час призначати на високі посади в природоохоронні органи спеціалістів, а не політиків?

Підтримку в присутніх отримав виступ заступника голови облради Бориса Загреви, який зауважив, що оскільки розробка Хотиславського родовища пов’язана із вирішенням складних природоохоронних питань і може призвести до непередбачених наслідків і, навіть, екологічної катастрофи, не слід виключати необхідності залучення до проведення незалежної експертизи цього проекту спеціалістів міжнародних інституцій. Така пропозиція не викликала в гостей ентузіазму.

За підсумками громадських слухань прийнято резолюцію, яка закликає білоруську сторону більш зважено підійти до проектування нового виробництва, врахувавши природоохоронні інтереси нашої держави і, передусім, жителів прикордонних районів Волині. 

Волинська область.