Ляжемо під трактори, але техніку на поле більше не пустимо...

П’ять років тому, у січні 2005-го, частина власників паїв у згаданому Кислицькому передали свої ділянки в оренду приватному сільгосппідприємству «Урожайне». Угоди укладали на п’ять років. За підрахунками селян, час угоди вичерпано. Багато з них мають намір розпрощатися з тим, хто користувався їхньою землею. Кажуть, знайшли хазяйновитішого. Але в керівника «Урожайного» своя арифметика: він вважає, що має право розпоряджатися землею ще цілих два роки. Його правоту підтверджують державні чиновники. Чому?

— Нам кажуть, що час дії договору починається не тоді, коли він укладений з орендарем, а коли документ зареєстровано в державному земельному кадастрі, — розповідає власник земельного паю Володимир Асрян. — Я підписав договір з директором приватного підприємства «Урожайне» 10 січня 2005 року. У той же день підписав ще один документ — акт про передачу ділянки в оренду. А зареєстрували договір, виявляється, тільки 15 грудня 2006 року, тобто майже через два роки. Я нічого не знав про це. Був певний, що всі документи оформлено так, як гласить закон. Тепер мені пояснюють, що орендар має право далі розпоряджатися моєю ділянкою землі. Схитрили? Договір «розтягнули» ще на два роки. Не попередили, нічого не сказали.

Виходить, що до реєстрації договору орендар не мав користуватися моєю земелькою?.. Чому тоді за це його не покарають? Треба було б пред’явити претензії за ті копійки, які він платив. За два з половиною гектара землі я отримав 580 гривень орендної плати. Можна було замість грошей зерно брати. Але мені більше потрібні гроші. Дома двоє малих дітей, є на кого тратити.

— Він забрав у нас два роки і доточив їх собі, — каже 70-річна Віра Яковенко. — А тут все на людей звалюють... Спитали б, як він нам платив. П’ять центнерів зерна за весь рік. Зерно не вивіяне, кури не хочуть їсти. Соняшнику скільки насівав, а хоч би літру олії вділив. Онук скільки разів просився на роботу, не взяв. Чужих привозить, щоб робили, а нашим не дає машин. То внук ходить по світу, шукає, де б це йому притулитися. Рік робив у сусідній Липівці, тепер у Комаргород їздить, там влаштувався. Хотілось би, щоб був дома.

Сто сімдесят орендодавців у Кислицькому написали заяви про те, що не мають наміру надалі передавати землю в оренду ПСП «Урожайне». Парадокс ситуації в тому, що керівник сільгосппідприємства не проти цього. Він власноруч написав на таких заявах: «Не заперечую». Однак навіть після цього пайовикам відмовили в реєстрації договорів з новим орендодавцем. У Центрі державного земельного кадастру пояснюють це тим, що не закінчено термін дії договору з попереднім власником.

Ще 19 листопада 2009 року Володимир Асрян звернувся до керівника ПСП «Урожайне» з листом, що не продовжуватиме договір оренди. «Маю намір працювати самостійно», — написав чоловік у тому листі. Керівник сільгосппідприємства мовчки підписав заяву. А через деякий час пан Володимир отримав листа, з якого дізнався, що за час оренди для поліпшення його земельної ділянки господарство затратило від шести до восьми тисяч гривень. «У разі безпідставного розірвання договору сума витрат та втраченої вигоди буде стягнена з вашого майна. Повідомляємо, що орендна ділянка буде повернута після закінчення терміну дії договору».

З листа пан Володимир дізнався про якесь СТОВ «Чернівчанка-Агро», яке, начебто, орендує його ділянку. Зокрема, сказано, що протягом терміну оренди назване товариство не порушувало умов договору. «Що це за «Чернівчанка» і де вона взялася, мені не відомо, — каже Володимир Асрян. — Я ж не з цим підприємством укладав угоду. Чув від людей, що на наших полях хазяйнує ще одне підприємство. Теж не знаємо, яким чином їм дісталися наші землі».

Власники паїв налаштовані на рішучі дії. Кажуть, якщо до них поставилися так не по-людськи, то вони тим самим і віддячать. «Ми не пустимо на наші поля техніку «Урожайного», — заявляють селяни. — Навіть якщо доведеться лягти під колеса...»

Зовсім іншої думки про ситуацію в Кислицькому дотримується голова Томашпільської райдержадміністрації Анатолій Олійник:

— Намагання відібрати землю до закінчення терміну дії договору оренди не що інше, як рейдерська атака, — каже керівник району. — Я знаю, хто саме має бажання взяти в оренду землю в Кислицькому. У мене великий сумнів, що це товариство буде ефективним власником. Його представники хотіли зайти працювати в село Русава. Але там, коли дізналися, хто вони і що являє собою їхнє товариство, відмовилися від таких послуг. Тепер шукають шляхи, як добратися до землі в іншому селі.

На запитання, чому так довго не реєстрували договори оренди, Анатолій Олійник відповів, що орендар дав можливість власникам паїв придивитися до його роботи, а на це потрібен був час. І додав: як мені відомо, договір набуває чинності тільки після його державної реєстрації.

— У тому, що вчасно не зареєстровано документи, є вина обох сторін, — каже начальник управління Держінспекції головного управління Держ-комзему у Вінницькій області Валентин Поліщук. — Адже договір укладали два суб’єкти господарювання. Тобто обидві сторони в однаковій мірі мали б бути зацікавлені в оформленні документів у відповідності з чинним законодавством. Власникам паїв не підказали, як саме треба було зробити, щоб до кінця завершити оформлення договорів, тому так сталося. Як бути далі? Спірні питання між суб’єктами господарювання вирішуються в суді.