Хоча останні президентські вибори в Україні вже стали історією, однак політична напруга в регіоні не спадає. Тепер тон задають представники сумського партійного штибу з депутатськими значками на лацканах піджаків. Чимало з них без найменших докорів сумління гордо йменують себе «політиками», хоча до справжніх політиків їм як із Сум до Києва рачки. Адже більшість цих «горе-політиків» — підприємці та бізнесмени, які заради власної вигоди і збагачення давно навчилися тримати ніс за вітром.
Одна з найгучніших політичних топ-новин місцевого розливу — нещодавнє виключення з лав донедавна найпотужнішої в регіоні «Батьківщини» керівника Сумської міської організації цієї політичної сили Петра Гученка. Більше того, на останній сесії міськради «колеги» ледве не включили до порядку денного питання про звільнення Гученка і з посади секретаря міськради.
Офіційні коментарі події, яка викликала помітний резонанс, на диво скупі та лаконічні. Члени бюро Сумської міської партійної організації на своєму засіданні п’ятьма голосами із дев’яти проголосували за виключення Гученка з партійних лав. До того ж справжня причина політичної опали прихована від широкого загалу за сімома печатками. Пояснення одне, декларативне, — мовляв, колишній однопартієць порушував статут партії і партійну дисципліну, не виконував рішень вищестоящих органів. За те, бачите, й поплатився. Це, так би мовити, офіційна точка зору наближених до нинішнього обласного партійного керівництва ВО «Батьківщина», яке віднедавна очолює Владислав Луговий.
Утім, зовсім по-іншому коментує ситуацію голова фракції БЮТ у Сумській міськраді Володимир Войтенко. На його переконання, рішення про виключення з партії Гученка нелегітимне. Цієї ж версії дотримується і сам опальний бютівець, який переконаний, що це підступи розкольників партії. На його думку, за мотузку смикають колишній голова Сумської обласної ради В’ячеслав Шапошнік і нинішній виконувач обов’язків голови обласної організації ВО «Батьківщина» Владислав Луговий, а ініціював рішення партбюро з їхнього благословення виконувач обов’язків голови міського осередку Володимир Морондель, лише недавно поновлений у партії.
Тим часом, Петро Гученко сповнений рішучості до кінця боротися «за справедливість» і добиватися відновлення членства в лавах ВО «Батьківщина». В адвокати він хоче взяти не кого-небудь, а... Юлію Тимошенко, яка, за його словами, після поразки на президентських виборах «особисто займатиметься партійним будівництвом і наведе у ньому порядок».
Хто тікає з корабля на мілині
Якщо дехто з партійців-депутатів бодай для годиться демонструє хоч якусь партійну «принциповість» (хоча насправді битва йде лише за керівне крісло, що забезпечує неабиякий вплив на політичне життя регіону чи міста, та солідні дивіденди від власного бізнесу, про що неодноразово розповідав «Голос України»), то їхні більш прагматичні колеги чхати хотіли на всілякі умовності. Й відкрито шукають місце під ласкавішим партійним сонцем. Одним із перших помахав рукою своїм колишнім однопартійцям недавній голова ради Сумської міської організації Народний Союз «Наша Україна», депутат Сумської міськради Ігор Збукарєв, котрий згодом прибився до «Сильної України» Сергія Тігіпка. Як повідомив журналістам новоспечений «сильноукраїнець», це рішення він прийняв «після довгих січневих роздумів» (не виключено, що досить тривожних, адже депутат володіє досить прибутковим медичним бізнесом), лише тоді, коли, як висловився один з місцевих політологів, «серйозно запахло смаженим». «Наша Україна» в Сумах і до виборів ледь дихала на ладан, а після них майже зовсім здулася. Щонайменше на кілька років. Тому політик міського розливу й накивав п’ятами під партійне крило на чолі з одним із фаворитів президентських перегонів.
Ось як прокоментував «політичну принциповість» недавнього лідера міської організації «НУ—НС» один із політологів на сайті обласного громадсько-політичного тижневика «В двух словах»: «Після виходу з партії справжній політик, який потрапив до міськради за партійними списками, негайно здав би свій депутатський мандат. Тим часом бізнесмен Збукарєв для створення нової фракції має намір ще й перекупити кількох депутатів».
Зрештою, Ігорем Збукарєвим список партійних перебіжчиків не закінчується. Там же — в «Сильній Україні» — вже пригріли собі місця колишні соратники по коаліції — бютівці Євген Сіденко і Костянтин Єфіменко.
Утім, місцеві політологи впевнені, що це лише перші ластівки мімікрійного політичного процесу в регіоні. Недарма ще древній філософ зазначив, що політика — найбільш зрадлива і безпринципна дама.
Як ворожка карти розкине...
У найбільшій депутатській фракції БЮТ триває міжусобний партійний «роздрай» і кінця йому не видно. Вже близько року фракція БЮТ, як іронічно зауважив один з їхніх партійних опонентів, «висиділа» два фракційні яйця. Під «яйцями» співрозмовник мав на увазі розкол депутатської фракції на дві напівфракції. Трохи більше половини бютівських депутатів «присягнули на вірність» нинішньому голові облради Володимиру Токарю, решта, яку опоненти називають «старою, вірною гвардією», згуртувалася навколо колишнього голови облради В’ячеслава Шапошніка. Чим займаються? Усім, тільки не законотворчістю на обласному рівні. «Ясний пень, — відверто сказав один з рядових членів бютівської когорти, — спробою захопити якомога більше «теплих» ключових постів як в облраді, так і у фактично обезголовленій обласній партійній організації. Це попри передвиборні обіцянки «леді Ю з васалами» стіною стати на захист «гнаних і голодних» виборців. Та, як то кажуть, за позику завжди віддяка. Прийшла вона до сумських бютівців у другому турі недавніх президентських виборів, в якому порівняно з останніми парламентськими виборами вони втратили більш як 10 відсотків голосів колишніх прихильників. Масла в огонь підлила торішня «чистка рядів» у верхівці обласної організації БЮТу. Цікаве інше. На місцях «очищали» ряди, а президія політбюро ВО «Батьківщина», не на жарт настрахана завзятістю сумських однопартійців, напередодні виборів почала відновлювати у своїх рядах вигнанців. Подейкують, пані Тимошенко особисто хотіла спокутувати вину перед Володимиром Токарем, але голова облради по-англійськи відмовився вдруге вступати в одну і ту ж партійну річку.
А відтак політологи оцінюють майбутнє БЮТу на Сумщині як малоперспективне. Особливо якщо його лідер з найближчим оточенням і надалі «будуть міцні словами і обіцянками, а не конкретними справами».
Утім, у їхніх «соратників» по недавній парламентській коаліції становище в регіоні ще гірше: враження, начебто вони взагалі ніколи не з’являлися на політичній шахівниці регіону. Героїчно і доблесно бореться з політичним забуттям хіба що член «НУ—НС», голова Сумського обласного осередку «Нашої самооборони» Іван Боршош, який у березневих номерах тижневика «Главный редактор» тричі продублював одне і те ж звернення, в якому агітує сумчан ставати під партійні штандарти «Народної самооборони». Та тутешні виборці за п’ять попередніх років, схоже, до нудоти наїлися і обіцянок, і різноманітних звернень.
Останнім часом практично зникла з політичної сцени Сумщини ще 10 років тому найпотужніша партійна сила — Соціалістична партія. Її голос можна почути лише на сесіях обласної ради у вигляді депутатських запитів. До виборів аналогічно демонструвала свою присутність на політичному полі області й фракція комуністів.
Тим часом, в області встановилося коротке політичне затишшя. Окрім регіоналів, які, насолоджуючись вікторією, нарешті згадали про свої передвиборні обіцянки, решта політичних опонентів з’ясовують внутріпартійні стосунки, зализують рани та потроху перегруповують сили для переходу в опозицію. Більшість партійних керманичів і досі перебувають «у роздумах».
Сумська область.
Мал. Вадима СИМИНОГИ.
P. S. Коли матеріал уже був підготовлений до друку, Президент України Віктор Янукович своїм Указом призначив головою Сумської облдержадміністрації народного депутата України, регіонала Юрія Чмиря. І хоча в день представлення новому очільнику Сумщини виповнилося лише 38 років, це не той випадок, коли люди кажуть: «молоде-зелене». За плечима інженера-механіка Юрія Чмиря десятилітній досвід роботи на керівних посадах великих торговельно-промислових і промислових гігантів промисловості, керівництво обласною організацією в Партії регіонів, досвід роботи депутатом Верховної Ради України попереднього скликання. Усі ці складові в сукупності наводять на думку, що в області нарешті з’явився амбітний керівник, який хоче, щоб запроваджені на Сумщині найближчим часом проекти стали загальнодержавним надбанням.
Власну здорову амбітність очільник підкріпив концептуально озвученою перед загалом програмою економічного відродження регіону та зростання соціальних стандартів жителів області. Чотири основні кити програми — всебічна підтримка владою бюджетоутворюючих підприємств, малого і середнього бізнесу, відродження сільських територій за рахунок реанімації агропромислового комплексу і, нарешті, залучення та ефективне використання інвестицій та інноваційних технологій. Підкупає те, що викладену програму Юрій Чмирь, за його ж словами, збирається реалізовувати за допомогою професіоналів незалежно від «партійного сповідання», зате справжніх патріотів Сумщини і України.
