Якщо людина один раз потрапила у вир державного життєтворення, вона завжди перейматиметься тим, що відбувається в суспільстві. В цьому переконаний народний депутат другого скликання Юрій Бублик (на знімку). Незважаючи на те, що сьогодні він на заслуженому відпочинку — рука його завжди на пульсі країни. Каже, не буває такого сесійного дня, аби бодай на якусь часинку не увімкнув трансляцію засідання Верховної Ради. Завжди цікавився, що відбувається в будинку під куполом. А от повертатися в парламент Юрій Тимофійович не має снаги. Передусім — не хоче переходити дорогу молоді. А з другого боку — роботи й на місці вистачає.
Нині Юрій Бублик очолює районну партійну організацію Народної партії, а також допомагає господарству ЗАТ «Сад». До слова, сільське господарство — справа усього життя Юрія Тимофійовича. Родом він із села Пологе Охтирського району, що на Сумщині. Тут і розпочав трудову діяльність — тваринником. Після закінчення технікуму повернувся додому, щоб стати бригадиром комплексної бригади. Отак, на отчій землі, пропрацював 23 роки. Потім дев’ять років очолював колгосп імені Леніна Тростянецького району в Сумській області. Лише тоді потрапив у стіни українського парламенту.
Нинішні народні обранці істотно відрізняються від його тодішніх колег, пригадує Юрій Тимофійович. Раніше за мажоритарною системою люди обирали справді своїх представників у законодавчому органі. Нині ж — віддають голоси за кота в мішку. Окрім того, на його думку, несправедливим є те, що сьогодні у Верховній Раді Сумщину представляють лише два народних обранці, які фізично не можуть охопити кожен район. За всіма законами, їх мало би бути не менше одинадцяти. Якщо в країну повернути мажоритарну систему — уже за рік можна буде побачити зміни на краще, вважає Юрій Бублик.
За віддану працю його нагороджено двома трудовими орденами й трьома медалями. За часи роботи в парламенті Юрій Бублик найяскравіше пригадує, як приймали Конституцію. А нині найбільше переймається власним городом. У своєму садку має яблуні й груші, аличу і сливи, малину і смородину, розводить птицю. Але найбільше хобі Юрія Тимофійовича — бджоли. Займається ними з дев’яти років, читає спеціальну літературу, консультується із фахівцями. Навіть, коли працював у парламенті і часу хронічно бракувало, два вулики все ж тримав, адже це не просто спосіб добувати мед, а ціла філософія.
Сьогодні Юрій Бублик святкує своє 60-ліття. За столом збере лише найближчих друзів і, звичайно, родину. Сімейне коло в нього чимале — дружина, троє дітей і стільки ж онуків. В урочистий день усі вони зичитимуть ювіляру міцного здоров’я і Божої благодаті. До найщиріших побажань долучаються і «голосоукраїнці». З роси і води Вам, Юрію Тимофійовичу!
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
