Закінчилася реєстрація на ЗНО

 — 67,6% зареєстрованих — цьогорічні випускники. Решта закінчили школи у минулі роки, — уточнив він. — Серед тих, хто зареєструвався для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, є й люди пенсійного віку. Найстаршому з них виповнилося 64 роки, а ще близько 100 осіб переступили поріг шістдесятиліття.

За словами І. Лікарчука, найбільше охочих стати студентами у Донецькій та Дніпропетровській областях. Водночас порівняно з минулим роком збільшилася кількість абітурієнтів, які проживають у сільській місцевості. Для них та усіх інших вже друкують тестові зошити. За підрахунками посадовця, планується виготовити майже півтора мільйони тестових завдань. У тому числі іноземними мовами. Адже п’ята частина абітурієнтів захотіла складати тести з історії російською мовою, на другому місці за кількістю запитів — тести з перекладом угорською.

Також І. Лікарчук наголосив, що загалом реєстрація учасників зовнішнього тестування у 2010-му пройшла «більш організовано, ніж у попередні роки, не було великих черг, була сформована база даних усіх абітурієнтів з фотографіями та зразками почерку, що допоможе краще ідентифікувати на пунктах тестування».

До слова, запрошення на ЗНО розсилатимуть усім учасникам після 10 травня. Паралельно вони розміщуватимуться на їхніх персональних сторінках на сайті центру оцінювання якості освіти.

А поки випускники готуються до тестів, експерти з освітніх реформ продовжують критикувати нововведення нинішньої вступної кампанії. Так, на думку першого директора Українського центру оцінювання якості освіти Лілії Гриневич, у змінах умов вступу до вищих навчальних закладів «дуже багато політики, але замало професійності».

— Одна з новацій, яку нам пропонують, — зарахування результатів тестів минулого і позаминулого років. Але проблема в тому, що ті завдання відрізняються від нинішніх, — зазначила вона. — Виходить як у мультику, коли пітона міряли мавпочками, папугами, слонами й раз у раз отримували інший результат.

У свою чергу, експерт з освіти Павло Полянський вважає, що вносити якісь зміни за два місяці до початку самої кампанії «некоректно по відношенню до всіх суб’єктів навчальної діяльності цього року». На його думку, також некоректним є підвищувати роль шкільного атестата.

— Прирівняти шкільний атестат до 200-бальної шкали — це те саме, як на спортивних змаганнях при суддях стрільці зі 100 метрів вражають мішені, а потім кожен учасник виймає з валізки принесену з дому мішень і починає запевняти, що він так само стріляв у неї, але інші учасники не знають — чи то цвяхом продлублені дірки, чи стріляли з двох метрів, — додав він.

П. Полянський також не виключає, що за таких умов згодом кількість медалістів дорівнюватиме кількості учнів у школах.