Минулого вівторка голови обласної держадміністрації Борис Клімчук та обласної ради Анатолій Грицюк за участю заступника голови правління асоціації «Укрцукор» Петра Борисюка провели спільну нараду з питань стимулювання виробництва цукру в єдиному виробничому циклі: вирощування — переробка — збут. Зазначимо, це вже не перший крок, зроблений Борисом Клімчуком з розвитку цукрової промисловості краю за час його двотижневого перебування на посаді голови Волинської ОДА.
Бориса Клімчука в області знають як людину практичних дій, керівника, який всіляко підтримує спрямовану на користь громади ініціативу. Про ефективність такого стилю керівництва засвідчила й попередня діяльність Бориса Клімчука на посаді голови облдержадміністрації, коли частка Волині у валовому національному продукті зросла майже у два з половиною разу, і область однією з перших у державі подолала спад промислового виробництва. Саме при ньому в Україні стали відомі такі популярні сьогодні волинські бренди, як «Торчин», «Пан Курчак», «КОМО», «Роси», в той же період почав підніматися з колін Луцький автомобільний завод, відновилося будівництво шахти №10 «Нововолинська»...
Тож цілком логічним, характерним стилю його роботи виглядав і першим практичний крок Бориса Клімчука на посаді голови обл-держадміністрації — зустріч із керівниками чотирьох цукрових заводів Волині. Ішлося про значне збільшення площ під цукровими буряками загалом і в кілька разів — у господарствах населення, зокрема. Оскільки відбувалася вона за закритими дверима, то можна лише здогадуватись, наскільки гаряча атмосфера панувала там.
— Мій учитель, колишній директор Ковельського м’ясокомбінату Михайло Абрамович Фурман, казав: «Язиком молотити — не мішки носити». Тому вимагатиму від членів своєї команди, щоб вони не роздавали порожніх обіцянок, а, образно кажучи, тягали мішки, — сказав Борис Клімчук, відповідаючи журналістам, які поцікавилися, про що все-таки йшлося під час його зустрічей із керівниками РДА і власниками цукрових заводів. — Керівники районів відтепер персонально відповідатимуть, щоб наші волинські дядьки мали можливість посіяти цукрові буряки, заробити своєю працею від їх продажу десятки мільйонів гривень. Щодо цукрових заводів, то у нас немає проблем з Гнідавським та Іваничівським, зате є клопіт з Горохівським та Володимир-Волинським. Розмова з керівниками двох останніх була дуже простою: або ви, хлопці-власники працюєте, а ми вам допомагаємо, або, вибачте, ми виступаємо в ролі «поганих батьків області», які будуть вас звідсіля виуджувати. Адже ви купили не просто підприємства, а заводи, які дають роботу тисячам людей. Вам створені умови, тож, будь ласка, працюйте, або йдіть, продавайте заводи іншим власникам, ми допоможемо знайти їх. Є люди, які куплять.
Зазначимо: на початку 2000-х років один з найкращих в області Гнідавський цукровий завод щосезону отримував від індивідуальних селянських господарств сто тисяч тонн сировини, торік — 30 тисяч.
Озвучуючи свої наміри в аграрному секторі, Борис Клімчук заявив також, що планує відновити мікрокредитування фермерських та індивідуальних селянських господарств. Коли банківський кредит погашає сам селянин, а проценти за нього — з обласного та районних бюджетів. До речі, в період попереднього перебування Бориса Клімчука на посаді голови облдержадміністрації, така практика була поширена в Ковельському та інших районах Волині і давала хороші результати.
Волинська область.
