Безперечно, головна подія тижня — рішення Конституційного Суду від 6 квітня. Цим рішенням КС узаконив діяльність нинішньої коаліції. У ньому сказано, що «окремі народні депутати, які не перебувають у складі депутатських фракцій, що ініціювали створення коаліції депутатських фракцій, мають право брати участь у формуванні коаліції».
Як повідомив голова Конституційного Суду Андрій Стрижак, окрему думку висловив лише один суддя Віктор Шишкін. А у коментарі одному з видань він зазначив: «Знайдіть мені у Конституції заборону депутатові брати участь у більшості. Ви ніде цього не знайдете!» А на прес-конференції пояснив: «КС розглядав цю ситуацію не як конституційно-правовий конфлікт, він виходив із реалій нашого життя, про які не завжди можна прочитати в книгах і законах. Переконаний, що лише таке право розуміння заподіє найменшу шкоду суспільству. А, можливо, навіть принесе користь».
Цікаво, що за добу до оголошення вердикту КС віце-прем’єр Андрій Клюєв на представленні голови Севастопольської держадміністрації зізнався, що коаліція легалізована рішенням Конституційного Суду. Це викликало критику Конституційного суду навіть з боку регіоналів. Зокрема, міністр юстиції Олександр Лавринович у телеефірі обурився, що розкрито таємниці дорадчої кімнати суддів. Рішення КС викликало також шквал критики з боку опозиційних політиків. Однак далі всіх пішла екс-прем’єр Юлія Тимошенко. Вона заявила, що «Конституційний Суд скоїв злочин. Його рішення свідчить про те, що ця інстанція, яка повинна стояти на сторожі Основного Закону, готова виконати будь-яке політичне замовлення влади і легко піддатися корупційним впливам на догоду політичній кон’юнктурі». Вона також повідомила, що звернеться до світової спільноти з проханням дати належну оцінку рішенню Конституційного Суду та діям нової влади.
Водночас Партія регіонів не приховує своїх емоцій. Так, народний депутат Михайло Чечетов заявив, що це рішення — «потужний фактор стабілізації країни». Він також висловив упевненість у тому, що воно дасть можливість народним обранцям з опозиційних фракцій «перельоту в коаліцію не окремим ластівкам, а цілим зграям». Михайло Чечетов не виключає, що восени коаліція може нараховувати до 300 депутатів.
Щоправда, опозиціонери іншої думки. Так, глава тіньового Кабміну Сергій Соболєв висловив переконання, що більше 260 народних обранців у нинішню коаліцію залучити не вдасться. Оскільки, на його думку, у цьому не зацікавлені фракції Блоку Литвина і комуністів.
Водночас політологи, зокрема Вадим Карасьов, вважають, що відтепер «верхівка комуністів не зможе більше шантажувати уряд і Президента виходом із коаліції». Варто, напевне, нагадати, що фракція комуністів вустами Леоніда Грача заявила, що вони претендують на дві-три посади керівників райдержадміністрацій у кожній області. А ще раніше обіцяли «красиво грюкнути дверима» у переддень затвердження Державного бюджету.
Аналітики звертають увагу і на те, що йде монополізація влади одною політичною силою і говорять про тенденції до повернення президентської влади. Дехто прогнозує, що наступним кроком Конституційного Суду може стати відміна політичної реформи 2004 року. Адже подання колишнього глави держави Віктора Ющенка й досі знаходиться у КС і його ніхто не відкликав.
Щоправда, голова Конституційного Суду Андрій Стрижак учора зазначив, що відкрито провадження за поданням депутатів від БЮТу щодо відповідності змін до Закону «Про регламент» Конституції країни. Яким воно буде, не знає ніхто. Але те, що воно може стати доволі резонансним, годі й сумніватися.
Не виключено, що наступного тижня у парламенті з’явиться проект постанови про відкликання суддів КС, призначених Верховною Радою, про що повідомила Юлія Тимошенко. Однак, схоже, це буде постріл по горобцях з боку опозиції.