У видавництві «Країна мрій» ( серія «Фієста») вийшла збірка оповідань Юрія Камаєва «Мед з дікалоном». Це перша книжка автора, котрий захоплюється «альтернативною історією».Юрій Камаєв раніше друкувався в літературних журналах «Київська Русь», «Ї», у двох колективних збірках «Dіgіtal Романтизм», «Новій прозі», на сайті «Гоголівска академія», у віртуальному часописі «Захід-Схід» тощо. Спочатку писав переважно фентезі. Зараз твердо працює у жанрі історичної прози. «Мед з дікалоном» — це історія з присмаком містики. Кілька творів мають елементи фентезі та народних легенд. У збірці двадцять сім оповідань. Серед них — «Скрипка кривого Омелька» — про загадкового діда, що жив у звичайному українському містечку, у начебто простій старій хаті на околиці. Але цю хату заповів йому інший Кривий Омелько, що жив там понад сто років тому. Заповів і чарівну скрипку. Коли скрипка грала, з неї лилися дивні оповідання, що від них у слухачів мороз поза шкірою пробігав.
«Я є цар добрий» — оповідь про нібито воскреслого останнього російського царя Миколу, який забрів в українське село, аби попросити пробачення і вклонитися простим людям. «Віденський вальс» — про молоду агентесу українських партизанів-повстанців, котра втерлася у довіру до німецького командування, щоб розвідати плани ворога. «Останній бойовик» — про колишнього повстанця УПА, який і досі намагається виконати останнє доручення від свого Головного Проводу. Як бачимо, автор звертається переважно до порівняно недавньої епохи тоталітарних режимів та нашої боротьби проти них. «Мед з дікалоном» — це спроба поглянути на історію цікавим оком, відтворити ту історію за допомогою романтики, іноді містики та кіношно-мілітарних пригод.
