У 9-поверховому будинку на вул. Герцена, 18-20, де живуть сотні осіб, два роки не діють ліфти! Гірко бачити, як долають кожну сходинку інваліди І групи, ветеран Великої Вітчизняної війни 85-річний Микола Козяр чи Іван Поповченко і Валентин Баранов, що пережили інфаркти. Високі всі сходинки і для матерів, які щодня носять по них немовлят. А як бути хворим 85-95-річним бабусям, яким через відсутність ліфтів важко дістатися до лікарів і яких носять на стільцях по сходах? Так, тут живуть переважно літні та дуже хворі люди. Серед них і знані діячі культури, освіти, вчені: письменник Тарас Сергійчук, заслужений журналіст України Анатолій Майко, професор Ігор Федянин, заслужена вчителька України Любов Манорік. І я мушу тут жити сам, бо дружина Галина свою 90-річну матір може доглядати лиш там, де ліфт діє. Та ми терплячі. Нема тепла, гарячої води чи стоять ліфти — за послуги завше платимо. Лише через півроку простою ліфтів вдалися до скарг.
Ось папка відповідей. Перша відповідь — від Головного управління житлового господарства Києва за підписом Миколи Руля. На лист до Київської державної міської адміністрації Степана Слободяника, ветерана, інваліда Великої Вітчизняної війни ІІ групи, члена будинкового комітету, М. Руль 10.12.08 повідомив, що ліфти буде введено в експлуатацію «після дозволу Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці». Та ліфти стояли. І С. Слободяник потурбував Шевченківську райдержадміністрацію. Звідти 30.02.09 написали про те, що й так мешканцям будинку відомо: у 2008 році ліфти замінено. Правда, вказали, що заміну проведено ТОВ Торговим домом «Промпостач» за угодою з Головним управлінням житлового господарства. Мовляв, пишіть туди, куди й писали. І ні слова, чому не діють ліфти, коли запрацюють, хоча лист підписала солідна особа — Галина Пахачук, перший заступник голови Шевченківської райдержадміністрації. Аж 13.11.09 голова постійної комісії Шевченківської райради з питань житлово-комунального господарства та благоустрою Микола Гладкий попросив згадане Головне управління житлового господарства «вжити заходів».
Що ж робить це Головне управління? Заступник його начальника Олександр Голеня 25.11.09 повідомив мешканцям будинку Володимиру Нікітіну та Григорію Гавриленку знов про відоме їм: про те, що ліфти замінено та «Промпостач» не оформив документацію, і Держгірпромнагляд продовжує не давати дозволу на введення ліфтів у дію. Новим було лиш те, що судове провадження до «Промпостачу» не завершено.
І от С. Слободяник, який усе життя як держслужбовець займався житловими справами, служив і під началом Президента України Леоніда Кучми, не втрачає віри в справедливість і пише листа в секретаріат Президента України Віктора Ющенка. Звідти надійшли заявнику копії аж двох листів до КМДА з дорученням на підставі ст. 7 ч. 3 Закону України «Про звернення громадян» розглянути листи
С. Слободяника і про результати повідомити його та секретаріат Президента. 80-річний інвалід, спираючись на ціпок, іде до сусідів, показує радо їм ці документи.
Та що змінилося? На доручення служби з питань звернень громадян секретаріату Президента України, що підписав Олександр Коваль, відповів 10.02.10 перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко. Міліметр змін: проектну документацію на ліфти вже підготовлено, та в ній... виявили вади. Обіцяють, що «ліфти буде введено», та лише «після усунення недоліків і прийняття рішення комісією» і дозволу Держгірпромнагляду України в Київській області й Києві. В якому місяці, році чи столітті? Пан не вказав. Листа такого ж змісту було надіслано і народному депутатові України Дмитрові Табачнику з копією С. Слободянику від в. о. заступника голови КМДА Володимира Шухмана 8.02.10. Надіслали С. Слободянику і копію листа голови Шевченківської районної державної адміністрації Віктора Пилипишина до заступника київського міського голови — секретаря Київради Олеся Довгого від 15.02.10 з проханням посприяти «у прискоренні відновлення роботи ліфтів». І знову — прохання, жодної вимоги!
15 письмових відповідей на листи киян водять по колу. Іван киває на Петра, Петро киває на Івана. Не вирішення питання, а безкінечне вивчення справ! Було пустять ліфт на день-два, люди зрадіють, а його знову зупиняють. Мов знущання якесь. Певне, тяганина править бал тому, що за неї нікого не покарано. Принаймні про якесь покарання винних нам не було повідомлено. Склалося враження, наче два десятки заступників міського голови (чи не рекордне число?) заступили від нього такі проблеми, як наша, замість вирішення їх! Тому ветерани, інваліди Великої Вітчизняної війни, діти війни, що живуть у цьому будинку, написали 17.03.10 листа до Президента України Віктора Януковича. Ось рядки з цього листа:
«У травні 2008 року в нашому будинку за планом міста почалася заміна двох ліфтів. Заміна йшла замість трьох місяців понад півроку. В жовтні—листопаді 2008 року ліфти були готові, але організація Торговий дім «Промпостач» до цього часу чомусь не може здати їх в експлуатацію. Затрачено на придбання імпортних ліфтів більше 2 мільйонів гривень — і все це стоїть більше двох років».
Розуміємо, що Віктор Янукович дуже зайнятий нині важливими державними справами, тим паче у перші свої 100 днів на посаді Президента України. Та що ж нам робити, коли у нас руки болять марно стукати в різні двері місцевої влади? Може, Президент і уряд України таки якось вплинуть на владу в Києві, щоб у столиці запанував лад і щоб (що нас особливо хвилює) запрацювали зрештою ліфти в будинку, де живуть ветерани, інваліди Великої Вітчизняної війни, старі люди після інфарктів та інсультів, сім’ї з немовлятами.
Василь ВАСИЛАШКО, письменник, заслужений журналіст України.
