На Харківщині, вважають фахівці, озимі пережили морози не так і погано, особливо якщо врахувати «круту вдачу» минулої зими. За різними підрахунками, втрати становлять не більше п’яти відсотків.
Найбільше постраждав озимий ячмінь, який у більшості господарств не відповідав цій кліматичній зоні. І озима пшениця здебільшого вимерзла через те, що посівний матеріал було завезено з Польщі, Німеччини, Канади. Тамтешні сорти до наших погодних умов не пристосовані, зиму переносять погано, але, щоправда, якщо перезимують, то дають гарні врожаї. Керівники агрогосподарств, звичайно, ризикували, коли на це йшли. Втім, втрати до п’яти відсотків — середньостатистичний показник для Харківщини. «І все-таки збиток міг би бути значно нижчий, якби аграрії не заощаджували на впровадженні нових технологій», — вважає генеральний директор групи агрокомпаній Олександр Бердник.
— Звичайно, багато залежить від погоди. Але, крім того, є ще низка причин, які впливають на врожай озимих. Хоч як дивно, але дотепер є господарства, які не протравлюють озиму пшеницю перед посівом, але це необхідний захід. Важливо проводити весняну підгодівлю рослин, чого багато хто не робить, — зазначає Олександр Миколайович. — Необхідно виконувати весь комплекс робіт з вирощування культур. Не можна, наприклад, придбати якісне насіння й потім заощаджувати на добривах, тому що в результаті гарного врожаю не буде. Ми, наприклад, сіяли якісний матеріал, зробили аналіз ґрунтів, внесли на основі цього правильну кількість добрив, добре підготували землю, застосували надійні засоби захисту. У результаті 100 відсотків озимої пшениці на полях нашої компанії дали упевнені сходи.
Однак, як стверджують експерти, у Харківській області тільки п’ять зі ста(!) аграрних господарств можуть дозволити собі таку розкіш, як застосування сучасних сільськогосподарських технологій у повному циклі з використанням останніх досягнень науки й техніки. Це дорогі заходи, і не всі господарства можуть зазнавати таких витрат.
Проте банки кредитують аграріїв досить неохоче чи вимагають величезний відсоток — 20—30 відсотків річних. Аграріям це не по кишені, та й гарантій, що держава компенсує частину боргів, поки що немає.
— Це має бути закладено в бюджеті на 2010 рік, який ще не ухвалено, — каже начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Михайло Жорник.
На думку чиновника, якщо в бюджеті буде передбачено компенсацію — аграрії наважаться брати навіть такі невигідні кредити: на закупівлю матеріально-технічних ресурсів, добрив, ПММ... Сьогодні господарства переважно розраховують на власні кошти, виручені від реалізації сільгосппродукції.
Харківська область.
