Володимир ЛИТВИН: «Навіть найпотужніші держави не можуть розв’язати проблеми безпеки самотужки і безсистемно»

Торкнувся глава парламенту й поствиборного синдрому в країні. За його словами, із завершенням президентських виборів в Україні команда, яка програла перегони, «розпочала політичну війну». «Показово, що цілеспрямовано шукають і знаходять нові підстави для того, аби спровокувати гострий громадянський конфлікт у країні. Для цього використовуються і очевидні промахи нової влади», — сказав він, додавши, що має на увазі «деякі заяви, окремі кадрові рішення».

В. Литвин зазначив, що відбуваються «наполегливі спроби зірвати діалог» між Президентом, Головою Верховної Ради й Прем’єр-міністром України, які наприкінці минулого тижня вилилися у блокування парламенту. «Поставлено завдання підірвати крихкий мир. Цей сценарій є основним», — сказав він, додавши, що також відбувається «боротьба за місце опозиції у політичних розкладах».

Водночас глава парламенту зауважив, що зараз давати будь-які оцінки новій владі є «неправильним і неетичним», ураховуючи, що вона працює тільки місяць. «Говорячи про негатив, я маю на увазі атмосферу, яка склалася у суспільстві. Сьогодні завдання влади вдихнути в країну, в людей життя, віру. Нинішня влада не має права на помилку», — сказав В. Литвин, пояснивши, що у країни, по-перше, «немає запасу міцності», а по-друге, люди ще достатньо гостро сприймають результати виборів.

У цьому контексті В. Литвин висловив думку, що замість «бурхливих емоцій, які одні сприймають як тріумф, а інші як трагедію, має прийти тверезий розрахунок», котрий, за його словами, повинен полягати в тому, як «зберегти країну, зберегти спокій у державі й знайти загальний компроміс, без якого країна існувати не зможе».

Конфігурація європейської безпеки має бути цілісною. На цьому Володимир Литвин акцентував увагу під час інтерв’ю МТРК «Мир». Це, зауважив він, потрібно для того, щоб «ми адекватно реагували на ті виклики, з якими зіткнулося людство, в тому числі, у зв’язку із загрозою тероризму». «Ми маємо розуміти, що це загальна проблема, й протистояти цій загрозі ми маємо єдиним фронтом», — наголосив він.

За словами керівника українського парламенту, в цьому питанні «має бути єдиний підхід не тільки на політичному рівні й на рівні співпраці спецслужб, а й на рівні протидії незаконним фінансовим оборудкам». В. Литвин пояснив, що значні витрати на здійснення терористичної діяльності вимагають нелегальних джерел фінансування, яким необхідно поставити перепону.

Відповідаючи на запитання щодо його думки про організацію договору колективної безпеки (ОДКБ), В. Литвин зауважив, що ця інституція «має бути вмонтована в загальну систему безпеки». «Ми маємо розуміти, що та система безпеки, яка існувала раніше, зруйнована, що засвідчили події на Балканах. І сьогодні ми апелюємо до осколків міжнародного права, яке необхідно вибудувати як єдину, надійну, ефективну, взаємопов’язану систему безпеки, — сказав В. Литвин. — Для цього необхідно подолати політичний егоїзм, який проявляється у тому, що країни відстоюють виключно власні інтереси. Але, як свідчить практика, навіть найпотужніші держави не можуть розв’язати проблеми безпеки самотужки й безсистемно».

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин обговорив питання двосторонніх відносин з Головою Ради Республіки Національних зборів Білорусі Борисом Батурою (на знімку).

Володимир Литвин зазначив, що «хорошим знаком розвитку нашого співробітництва буде остаточне вирішення питань кордону між Україною та Білоруссю». Це, на його думку, сприятиме розвитку економічних та культурних зв’язків між обома країнами. Також українська сторона очікує на позитивний розгляд у білоруському парламенті інших міждержавних документів.

Ще одним вагомим поштовхом для подальшого розвитку двосторонньої співпраці буде зустріч на найвищому рівні. За словами керівника українського парламенту, типовим у наших відносинах стала «підтримка один одного і ненамагання піднятися за рахунок іншої сторони».

Сторони відзначили позитивні зрушення у торговельній сфері: йдеться про збільшення обсягів товарообігу з початку нинішнього року на 25% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Україна і Білорусь висловлюють також спільну зацікавленість у розвитку аграрного сектору економіки. Б. Батура висловив вдячність українській стороні за підтримку в питанні участі в Східноєвропейському партнерстві.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зустрівся і з Головою Жогорку Кенеша Киргизької Республіки Зейнідіном Курмановим (на знімку). Вони обговорили перспективи розвитку двосторонніх відносин у різних сферах та галузях.

Як зазначалося під час зустрічі, Україна та Киргизстан мають чимало спільного з огляду на те, що перебувають у транзитному стані, водночас розв’язуючи проблеми реформування економіки та формування нації.

В. Литвин наголосив, що в Україні задоволені існуючим рівнем взаємовідносин, але водночас зауважив на значних резервах для подальшого якісного розширення співпраці. Насамперед, за його словами, це стосується активізації співробітництва в торговельно-економічній сфері, енергетичній галузі, розробці корисних копалин, а також у сфері інновацій і високих технологій.

З. Курманов підтримав такий підхід, зазначивши, що Киргизька Республіка має всі можливості стати для країн СНД «майданчиком для проникнення на китайський ринок».

Крім того, він відзначив роль України як лідера на пострадянському просторі. «Розвиток пострадянського простору без України неможливий», — сказав З. Курманов.

Торкаючись питання щодо розвитку співробітництва у гуманітарній сфері, В. Литвин запропонував розширити обмін студентами. «Україна зацікавлена в підготовці фахівців, які розумілися б на специфіці регіону, в якому розташована Киргизька Республіка, з метою розвитку нашої співпраці в усіх сферах», — сказав він.

Країни СНД мають розробити модельний закон з протидії ідеології фашизму. Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи вчора перед учасниками Міжнародної парламентської конференції, присвяченої 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років.

За його словами, існує чимало критеріїв для визначення ваги і місця тієї чи іншої події, яка набуває характеру історичної, а особливо, якщо береться світовий контекст чи вплив на історичний процес. При цьому В. Литвин зауважив, що ці критерії недостатні для оцінки Великої Вітчизняної війни як важливої і значущої події, яка виходить за рамки 20-го століття.

«Можна говорити, що це була боротьба за ринки, змагання суспільно-політичних систем, що це була імперська маячня окремих діячів, які взяли на себе право визначати долю світу, — зазначив керівник українського парламенту. — Водночас ми повинні акцентовано говорити про те, що вперше в ті роки світ зіштовхнувся з ідеологічними концептами, які набули державного рангу і були пронизані сатанинською, антигуманістичною спрямованістю, з крайніми різновидами фізіологічного расизму, що сакралізувало вбивство не кількох людей, а цілих спільнот і народів. І про це особливо потрібно говорити зараз, оскільки життя приглушило ці зловісні доктрини».

«І ми, країни і народи, які понесли тяжкі, жахливі втрати, змушені сьогодні, в 65-ту річницю святкування Перемоги, думати про модельний закон для країн Співдружності, спрямований на протидію ідеології фашизму», — заявив Голова Верховної Ради.

Період війни, за його словами, був періодом, який продемонстрував не лише економічний егоїзм, що характерно для вирішення політики насильницьким шляхом. «Цей егоїзм трансформувався в презумпцію виключності окремих держав, їхнє монопольне право на людські, матеріальні і сировинні ресурси тих країн, які були обрані жертвами. Слов`янські народи очікувала сепарація і сегрегація за расовими ознаками і перетворення їх на безправних рабів, — сказав Володимир Литвин. — Особливо підкреслю, Гітлера і його верхівку найбільше цікавила Україна з її можливостями і багатствами».

Керівник українського парламенту зауважив, що під час війни відбулася спроба «знищити духовну субстанцію основи національної і соціальної самоідентифікації наших народів, це було розчищення життєвого простору для «чистокровних арійців», коли трудовим міграціям були піддані мільйони людей». З українського соціуму, підкреслив В. Литвин, було виведено найбільш продуктивну і активну частину населення — 2,4 млн. людей були заслані в рабство, «а сьогодні дехто намагається спростовувати очевидне: геноцид стосовно багатьох народів».

«Думаю, відповідь на це питання універсальна і знаходиться в документах ООН, які ототожнюють геноцид з окупаційною фашистською практикою», — сказав він.

В. Литвин застеріг від небезпеки «свідомого чи несвідомого відстоювання» вченими-істориками «попередньо сформульованого соціального замовлення» в оцінці подій Великої Вітчизняної війни. «З урахуванням цього вчені повинні вести полеміку з приводу місця і ролі радянського народу, народів радянських республік у війні і говорити про причетність народів до перемоги над фашизмом, — зазначив він. — Головне, повинен бути висновок, що це наша спільна Перемога. Якби не було такого суспільства, то важко було б говорити про цю Перемогу».

В. Литвин зауважив, що Україна, не маючи власної державності, була втягнута у вир Вітчизняної війни. «Але ми категорично проти того, аби трактувати народ України лише як пасивну жертву війни. Справді, були різні моделі поведінки, була паніка, були зради, але визначальним був потужний напрям, основу якого визначав патріотизм, готовність до самопожертви, захисту власних вівтарів і обителей»», — наголосив він.

Радянський патріотизм, наголосив він, не є «чимось відмінним від патріотизму, притаманного кожному з народів, які стали стіною проти коричневої чуми, просто для одних мова йшла про захист власних домівок, для інших — про захист Вітчизни». «Вміння радянських структур мобілізувати народ співпало з його ентузіазмом», — сказав В. Литвин.

Керівник українського парламенту нагадав, що «в Києві 52 тисячі добровольців відразу записалися в захисники Батьківщини, в середині серпня 168 тисяч харків’ян подали заяви з проханням записати їх добровольцями на фронт», а протягом перших місяців війни з 16 областей України на фронт пішли 2,5 мільйона наших співгромадян. «Це був порив людей, які бажали захистити країну. Події були неординарні, на фронт були мобілізовані більш ніж 6 мільйонів громадян України, багато вищих військових чинів Радянської армії мали українське коріння», — сказав він.

В. Литвин також зауважив, що наслідки війни для України оцінювалися по-різному, і досі невідомо, скільки наша країна втратила в роки війни. «Називаються цифри від 7 до 10 млн., а за оцінками демографів, втрати становлять 12—13 млн. Це жертви, які Україна поклала на вівтар Перемоги», — підкреслив він.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зустрівся з Головою Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації Сергієм Мироновим (на знімку).

Вони обговорили питання співпраці у рамках МПА СНД. В. Литвин висловив подяку С. Миронову за рівень організації заходів, які відбуваються у рамках нинішнього засідання МПА СНД, особливо відзначивши важливість Міжнародної парламентської конференції, присвяченої 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. «Відносини між країнами багато в чому визначаються спільною пам’яттю. Те, що у наших держав та їхніх громадян спільна пам’ять, і те, що вона пульсує, не викликає сумнівів», — сказав В. Литвин. додавши, що це має бути запорукою ефективності наших відносин.

Не менш важливою проблемою, якій присвячена друга Міжнародна парламентська конференція у рамках засідання МПА СНД, є проблема європейської безпеки, зазначив керівник українського парламенту. «Ми маємо говорити про єдиний світ, думати про його цілісність», — зазначив він. У цьому контексті В. Литвин вже вкотре наголосив, що першим і найголовнішим поясом безпеки для будь-якої країни є добросусідські відносини з державами-сусідами, «яких, як і батьків, не обирають».

С. Миронов, у свою чергу, зазначив, що між Верховною Радою України та Радою Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації налагоджено конструктивні відносини.

Відповідаючи на запитання журналістів на прес-конференції щодо перспектив вступу України до союзної держави Білорусі та Росії, В. Литвин сказав: «Я думаю, це утопія».

В. Литвин також повідомив, що Голова Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь Борис Батура під час учорашньої зустрічі запросив українських парламентаріїв взяти участь у роботі парламентських зборів союзної держави Росії та Білорусі. Керівник українського парламенту зазначив, що це питання буде вивчатися, додавши, що українська сторона могла б виступити як спостерігач.

Відповідаючи на запитання про перспективи входження України до Митного союзу, В. Литвин зазначив, що перш ніж відповідати на це питання, необхідно врахувати три важливі чинники: по-перше, Митний союз уже існує, по-друге, Україна є членом СОТ, що передбачає несумісність із входженням до інших економічних об’єднань, і, по-третє, Україна сьогодні перебуває на вирішальній стадії підготовки угод з Євросоюзом щодо асоціації та зони вільної торгівлі.

 

Міжпарламентська асамблея держав-учасниць СНД у середу ухвалила Постанову про соціально-правовий захист учасників Великої Вітчизняної війни і працівників тилу воєнних років.

Постанова передбачає ухвалення Звернення МПА СНД до парламентів і урядів держав-учасниць Співдружності про соціально-правову підтримку учасників Великої Вітчизняної війни. В прийнятому зверненні наголошується, що сьогодні в державах СНД мешкає близько одного мільйона учасників війни й близько 6 мільйонів працівників тилу воєнних років, а питання їхньої соціально-правової підтримки є предметом особливої уваги Ради глав держав-учасниць СНД, рішенням якої 2010 рік оголошено в Співдружності Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни. «Треба зробити все для продовження активності ветеранів, сприяти їхній адаптації до умов нових суспільних відносин, які формуються на пострадянському просторі. Треба усунути будь-які перепони в реалізації найважливіших соціальних прав учасників війни», — йдеться в документі.

Однією з форм міждержавної співпраці країн Співдружності в питаннях соціально-правової підтримки ветеранів МПА СНД розглядає вдосконалення національних законодавств про ветеранів, про увіковічення пам’яті захисників Вітчизни.

Раніше, виступаючи на 34-му пленарному засіданні МПА СНД, член української парламентської делегації, народний депутат України Сергій Гриневецький висловився за необхідність посилення уваги до ветеранів, достойної оцінки подвигу переможців, звернув увагу на ініціативу політичного керівництва Російської Федерації про присвоєння почесного звання «Місто військової (бойової) слави» містам, з якими пов’язано забезпечення розгрому гітлерівських загарбників.

С. Гриневецький підкреслив, що такі міста є і в Україні, і в Республіці Білорусь. На його думку, варто було б згадати про це у Зверненні МПА СНД та подумати про те, як відзначити подвиг трудівників тилу таких міст, як Нижній Тагіл, Магнітогорськ, Перм, Свердловськ, в Україні — Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Маріуполь, які зробили особливий внесок у забезпечення Перемоги. На думку депутата, це мало б і велике виховне значення.

С. Гриневецький поінформував про конкретні плани святкування 65-ї річниці Перемоги, які передбачаються в Україні, зокрема, про те, що найважливіше місце в цій роботі посідає вирішення гострих соціально-побутових, перш за все житлових, питань учасників бойових дій і працівників тилу, усунення перепон у реалізації їхніх соціальних прав, забезпеченні доступу до медичної і соціальної реабілітації.

До складу української парламентської делегації входять народні депутати України: Сергій Гриневецький (фракція Блоку Литвина), Катерина Самойлик (фракція КПУ), Олексій Логвиненко (фракція БЮТ).