У чернігівських ЗМІ останнім часом з’явилося багато інформації про діяльність КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради. Насамперед оприлюднено результати перевірки КРУ, яке зробило висновок про недоцільність існування комунального підприємства. Читач «Голосу України» Петро Миненко теж вирішив поділитися своїми думками про будівництво в обласному центрі.
«Я живу в мікрорайоні Масани, — пише він. — Мені не зрозуміло, для чого будують споруди, які стоять порожніми! Краще б ці кошти пішли на інше. Але будують! До того ж — дорого. Бо між будівельниками і майбутніми власниками квартир існує ще посередницька структура, в якій, кажуть, зарплати по 15—17 тисяч. Я переконаний, що саме через подібні структури житло з кожним днем дорожчає».
Читач справді підмітив важливу деталь: за офіційними даними, в районі Масанів близько 200 новозбудованих квартир залишаються непроданими. Загалом нині таких у місті 300. Це кілька багатоповерхівок! Ще кілька років тому цілі під’їзди викуповували кияни для «капіталу». Але тепер, схоже, ринок перенасичений пропозицією нового житла...
У «Чернігівбудінвесті» підтвердили, що такі високі зарплати мали місце півтора року тому, коли велися великі обсяги забудови. Нині їх нове керівництво «зняло з небес» і зменшило у 4—6 разів. Чи впливає діяльність згаданої структури на будівництво житла у місті на Десні?
Оскільки щодо роботи комунального підприємства виникло багато чуток, днями відбулася прес-конференція, в якій взяли участь заступник міського голови Олександр Сердюк та керівник «Чернігівбудінвесту» Віталій Собиченко.
Вони повідомили, що міфи про «Чернігівбудінвест» створюють ті, хто хоче насамперед безконтрольно торгувати міською землею. Мовляв, деякі «інвестори» утворюють ТОВ, яке отримує для будівництва ділянку землі, а потім насправді її перепродує дорожче. У такий спосіб без значних затрат «з повітря» здобувається солідний капітал.
— Щоб цього не траплялося в обласному центрі, у 2004 році й утворене при міській раді КП «Чернігівбудінвест», — було заявлено на прес-конференції. — Основні завдання підприємства — це залучення інвестицій для житлового будівництва в місті, отримання дозволу міської ради на розробку проекту відведення землі, передпроектна та проектна підготовка об’єктів, комплексна забудова житлових кварталів, створення сприятливих умов для інвесторів, а також залучення до підрядних будівельно-монтажних робіт у першу чергу місцевих будівельних організацій.
Крім того, фахівці «Чернігівбудінвесту» займаються пошуком земельних ділянок та підготовкою матеріалів для їх відведення, збором вихідних даних для проектування об’єктів, відселенням мешканців житлових помешкань, що підлягають знесенню, отриманням технічних умов на підключення до інженерних мереж, розробкою проектно-кошторисної документації, забезпеченням проведення комплексної державної експертизи та її затвердженням, отриманням дозволів на проведення охоронно-археологічних розкопок та дозволів на проведення будівельних робіт, веденням технічного нагляду за будівництвом об’єктів, підготовкою та здачею їх в експлуатацію.
— Комунальне підприємство при міській раді вдвічі скоротило процес від виділення земельної ділянки до введення об’єкту в експлуатацію, — сказав О. Сердюк. — Адже до цього згадані роботи затягувалися для інвесторів мінімум на чотири роки. Їм доводилося пройти багатомісячні узгодження у різних інстанціях. А в кризу надто великі ризики. В управлінні капітального будівництва — своя сфера роботи — освоєння бюджетних коштів. Тому з думкою КРУ важко погодитися.
Заступник міського голови спростував і поширені у Чернігові міфи про «відмивання бюджетних грошей», «торгівлю землею», «накопичення земельних ділянок», «непрофесійність колективу», «тенденційність у виборі проектних та підрядних організацій», «недоцільність існування підприємства». Зокрема, він продемонстрував довідку держказначейства про те, що комунальне підприємство не має там рахунків, а отже, не працює з бюджетними коштами. Акт аудиту діяльності КП «Чернігівбудінвест», здійснений контрольно-ревізійним управлінням, засвідчує те, що випадки торгівлі ним землею відсутні.
Керівник комунального підприємства з невеличким колективом у складі 11 фахівців планує активізувати будівництво на тих ділянках, де воно розпочалося, та залучити нові інвестиції.
— За рік постараємося здати в експлуатацію майже 30 тисяч квадратних метрів житла та залучити у будівельну галузь міста близько 80 мільйонів гривень інвестицій, — зазначив він.
А все ж, може, диму без вогню не буває? Зрештою торік обсяги будівництва житла у Чернігові впали майже вдвічі. Плюс сотні квартир уже по 4—6 місяців не викупляються. Хоча ціна квадратного метра житла в обласному центрі не захмарна у порівнянні з Києвом і становить 4300 гривень (Масани) — 4800 гривень (5200—5700 у престижних районах), усе ж вона завелика для пересічних громадян. Особливо, коли кредитні ставки зросли. Інвесторам же невигідно працювати собі у збиток.
Ті, хто зібрав певну суму, за останні діва-три роки вирішили квартирну проблему. Багато людей мають велике бажання придбати нове помешкання, однак їхньої зарплати у 2000—3000 гривень сьогодні для цього не достатньо. Чи не охолонуть від того інвестори до Чернігова? Чи шукатимуть компроміс і знаходитимуть резерви для зниження ціни на житло? Або вдаватимуться до інших заходів, щоб вирішити цю проблему?
На жаль, відповіді на ці та інші злободенні питання поки що немає. Водночас інвестори все-таки розпочинають втілювати у життя нові проекти.
 
Чернігів.
На знімку: поки що незаселена багатоповерхівка.
Фото автора.