Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко повідомив, що отримав відповідь від Державного комітету України по водному господарству на своє звернення стосовно обставин спуску води на Київському морі, який призвів до масової загибелі риби, поінформували в секретаріаті М. Томенка.

Зокрема, у відповіді підтверджено, що, зважаючи на значні снігозапаси у басейні Дніпра, високу поточну водність річок, прогнозований стрімкий розвиток повеневих процесів та з метою прийому повеневих вод і безаварійного їх пропуску, Міжвідомча комісія зі встановлення режимів роботи дніпровських водосховищ постановила здійснити протягом лютого і першої половини березня передповеневе спрацювання каскаду. Так, з 1 лютого по 16 березня рівень води у Київському водосховищі знизився з позначки 102,24 м до 101,49 м, тобто за 45 діб на 75 сантиметрів, інтенсивністю 1—3 см на добу.

Окрім того, у відповіді Держводгоспу йдеться про те, що Міжвідомча комісія намагалася запобігти масовій загибелі риби внаслідок удушення. Так, для збільшення розчиненого кисню у воді, запобігання заморним явищам і масовій загибелі риби у Київському водосховищі робоча група Міжвідомчої комісії від 4 лютого 2010 року вирішила, як виняток, у період передповеневого спрацювання дозволити підняття рівня води у Київському водосховищі на 30—40 см. Підняття рівня води подекуди зруйнувало суцільний льодовий покрив на водосховищі і сприяло збагаченню верхнього шару води розчиненим киснем, що дещо покращило умови існування риби.

Водночас голова Держводгоспу вважає, що цьогорічне передповене спрацювання рівня води Київського водосховища (75 см за 45 діб) не могло спричинити придавлювання риби льодом. На його думку, загибель риби виникла через ряд негативних чинників, які у 2010 році збіглися у часі, а саме: тривалий період суцільного льодоставу на водосховищі (з грудня по березень) і, як наслідок, відсутність зв’язку водної поверхні з шаром повітря; через великий природний вміст гумусових речовин у воді збільшується показник кольоровості, відбуваються процеси поглинання кисню, і як результат — заморні явища та задуха риби; відсутність заходів з боку рибогосподарських організацій щодо покращення умов існування рибних ресурсів у зимовий період; негативна дія льодового покриву на мілководдях.