Ще декілька років тому справжньою сенсацією для Полтави стало відкриття у вестибюлі міськради так званої «скриньки скаржника». Кожен полтавець міг відтоді поскаржитись навіть на будь-якого чиновника, будучи впевненим, що його скаргу не покладуть десь під сукно. Адже «опікунство» над скринькою не довірили тоді жодному із чиновників міськвиконкому, а виїмку кореспонденції та її первинний аналіз доручили навіть не «простому» депутату міськради, а голові відповідної депутатської комісії. Відтоді чиновники швидко зрозуміли: якщо у скриньці на тебе з’явиться одна скарга, друга, то чекай біди!
А вже потім у міськраді відкрили навіть спеціальне «вікно», куди люди можуть звертатися зі своїми скаргами та проблемами. Торік замість традиційного міліцейського поста з’явилася своєрідна диспетчерська, де людям допоможуть зорієнтуватися.
Одне слово, у роботі зі зверненнями та скаргами громадян у полтавців уже є певний позитивний досвід. Восени минулого року на базі Полтавської міськради і міськвиконкому відбулася Всеукраїнська конференція «Вдосконалення та організація роботи зі зверненнями громадян», участь у якій взяли посадовці з 36 міст України. Тож полтавський досвід зацікавив всю Україну.
— Свого часу й наші фахівці після відвідин Києва, Одеси, Харкова, Кременчука розробили авторську методику, що дозволяє місцевій владі щодня отримувати найсвіжішу інформацію про стан справ у місті та оперативно реагувати на скарги і пропозиції полтавців, — розповідає начальник управління зі звернень громадян міськвиконкому Лідія Буркова. — Підвищенню стандартів обслуговування сприяло і впровадження системи управління якістю ІSO 9001-2000. Серед нововведень — інформаційні стенди, інформаційні картки, з яких відвідувачі дізнаються про все необхідне для вирішення своїх питань. Процес розгляду звернень і скарг став абсолютно прозорим. Проведений наприкінці 2009 року аудит визнав роботу управління зі звернень громадян злагодженою, а звіти — досконалими.
Серед нових методів роботи і застосування «червоних карток». Для керівників районних підрозділів вона означає попередження про проблему, з якою мешканець міста «записався» на особистий прийом до міського голови. Такий запит повинні розглядати і вирішувати за місцем проживання. На озброєння береться і сучасна техніка. З початку 2010 року вже чотири госпрозрахункові житлово-експлуатаційні дільниці (ГЖЕДи) міста оснащені інтернетом та мають програми «Skype». Бажання оперативно спілкуватися безпосередньо із управлінням зі звернень громадян за допомогою відеозв’язку виявили і інші керівники ГЖЕДів. Це дасть змогу одразу при отриманні заявки задовольнити прохання мешканця за місцем його проживання.
Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ.
Полтава.
Начальство грюкає кулаком
Відбулося чергове засідання обласної комісії Сумської облдержадміністрації з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати та внесків до Пенсійного фонду. Цього разу влада «протирала з пісочком» керівників «активно економічних» підприємств Сумщини, які на початок квітня заборгували 35,5 мільйона гривень. Серед найбільших боржників — ВАТ «Сумихімпром» (13,7 мільйона), КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» — 6,3 мільйона, охтирський ВАТ «Нафтопроммаш» — 2,4 мільйона.
Керівники області засідають, на цих засіданнях грізно грюкають кулаками, погрожують навести лад, а караван тим часом спокійно йде собі за визначеним маршрутом. А відтак, у квітні, як і у березні, загальна заборгованість із зарплати у Сумській області й надалі перевищує 62 мільйони гривень.
Владислав ЖМУРКОВ.
Сумська область.
