Це запитання непокоїть як представників місцевих громад, так і народних депутатів. Нині у парламенті зареєстровано низку постанов про призначення чергових виборів до місцевих рад. Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко (БЮТ) пропонує провести перегони 27 березня 2011 року, Арсеній Яценюк («НУ—НС») — 31 жовтня 2010 року, бютівці Геннадій Задирко та Володимир Каплієнко — 27 червня 2010 року, а Валерій Коновалюк (Партія регіонів)— 7 листопада 2010 року. Поки народні депутати сперечаються у доцільності тієї чи іншої дати, очільники територіальних громад закликають до якнайшвидшого проведення виборів. Та не менше їх цікавить, за якою саме системою вони відбуватимуться. Поки політичні сили узгоджують свої позиції щодо цього питання, на розгляді Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування знаходиться понад десять законопроектів про внесення змін до закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Розглянемо деякі з них.
Найбільше прихильників у «мажоритарки»
Повернення до самовисування передбачає законопроект авторського колективу В’ячеслава Кириленка, Володимира Мойсика та Олега Гуменюка. Це, переконані парламентарії, у повній мірі поновить узурповане чинним виборчим законом конституційне право громадян вільно обирати та бути обраними до міських, районних у містах, районних, обласних рад Київської та Севастопольської міських рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Однак Головне науково-експертне управління вважає, що зміни, передбачені в проекті, мають переважно косметичний характер, бо полягають у суто механічному вилученні із чинного закону згадки про «виборчі списки», «багатомандатні округи» тощо.
Запровадження мажоритарної системи для рад усіх рівнів, у тому числі й Верховної Ради АРК, передбачено й у проекті народного депутата Валерія Коновалюка. Цей законопроект більш комплексний. У ньому, зокрема, містяться розділи про виборчі комісії, складання та уточнення списків тощо. Суттєвою новелою законопроекту є відмова від надання права висувати кандидатів блокам місцевих партійних осередків. Натомість це право надається громадським організаціям.
Тури для голів: один чи два
Проект народного депутата Владислава Каськіва передбачає запровадження диференційованого підходу до обрання сільських, селищних і міських голів: вибори сільських, селищних голів мають проводитися за «мажоритаркою» відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами села, селища. А вибори міських голів — за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості (понад п’ятдесят відсотків голосів) в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами міста. Одначе аналітики зауважують: посади голів села, селища та міста мають однаковий правовий статус, тож варто запровадити для них єдину схему—мажоритарну виборчу систему абсолютної більшості із проведенням, у разі необхідності, другого туру.
Така ідея міститься у проекті Кирила Куликова. Він пропонує застосовувати її у містах з населенням понад 100 тисяч мешканців. Адже чинна система виборів, на його переконання, у містах із великою кількістю населення (понад 100 тисяч) не завжди є дієвою. Досить часто результати перегонів не влаштовують велику кількість виборців. Водночас застосовувати два тури у містах (селищах та селах) із невеликою кількістю населення, на думку парламентарія, недоцільно. Оскільки їхні бюджети не зможуть забезпечити витрати на другий тур.
Обирати міських голів за «мажоритаркою», але в один тур, пропонують народні обранці Микола Катеринчук, Ольга Боднар, Адам Мартинюк, Олександр Омельченко, Владислав Каськів, Володимир Бондаренко та Олексій Костусєв. Їхній законопроект розмежовує вибори міського голови в містах з чисельністю населення до і понад 75 тисяч осіб. Так, у містах з чисельністю менше 75 тис. зберігається чинна на сьогодні мажоритарна система відносної більшості. В решті випадків — застосовуватиметься система абсолютної більшості.
Наразі цей документ уже пройшов процедуру першого читання і за висновком головного юридичного управління може бути ухвалений у другому читанні та в цілому. Щоправда, його розгляд у сесійній залі вже двічі переносили.
Відкриті списки й одночасні перегони
За впровадження відкритих списків ратують народні депутати Ігор Кріль і Леся Оробець. Відповідно до їхнього проекту, відкриті списки формуватимуться шляхом закріплення місцевими партійними організаціями за кожним із територіальних виборчих округів від одного до трьох кандидатів. Таким чином, переконані вони, збережеться не лише конкуренція між опонентами з різних політичних партій, а й уводиться принцип «змагальності всередині місцевої партійної організації», який спонукатиме кожного депутата тісніше співпрацювати з виборцями.
Натомість проект Руслана Князевича та Сергія Міщенка передбачає зведення у часі (одночасне проведення) чергових виборів депутатів Верховної Ради АРК з виборами депутатів місцевих рад та сільських, селищних і міських голів. Це, впевнені вони, скоротить видатки державного бюджету на проведення виборчої кампанії. Наразі застосування такої норми поки що неможливо. Адже з огляду на різні строки повноважень депутатів та міських голів (п’ять та чотири роки відповідно) надалі вибори до рад та голів не збігатимуться у часі.
Щоправда, законодавці вже спробували розв’язати цю проблему. Нещодавно до Конституційного Суду було направлено проект закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо строків повноважень Верховної Ради АРК, місцевих рад та сільських, селищних та міських голів)». У ньому, зокрема, пропонується зрівняти строк повноважень міських голів та депутатів рад усіх рівнів, який становитиме п’ять років. Крім того, у прикінцевих положеннях міститься пропозиція наступні місцеві вибори провести 27 березня 2011 року. Щоправда, це лише попередня дата. Вона може бути й переглянута з огляду на готовність до самих перегонів.
Власне, за якою саме системою обиратимуться ради та міські голови, парламентарії мають виписати у Виборчому кодексі. До нього ж напевно врахують і усі слушні пропозиції, що містяться в депутатських законопроектах. Принаймні політичну волю до підготовки такого кодексу народні обранці вже засвідчили.
Соціологія
Протягом 15—20 березня 2010 року Комітет виборців України провів експертне опитування щодо правових підстав та політичних причин скасування Верховною Радою України місцевих виборів, які були призначені на 30 травня 2010 року. В опитуванні взяли участь 69 політичних експертів та журналістів із 16 регіонів України.
Переважна більшість опитаних експертів (76%) ставляться негативно до скасування місцевих виборів, призначених на 30 травня, і вважають, що таке рішення парламенту суперечить Конституції.
Більшість експертів вважають, що рішення про скасування місцевих виборів має політичні причини і тільки три відсотки називають причиною відміни перегонів відсутність бюджету на 2010 рік.
Щодо можливої дати проведення чергових місцевих виборів, то тут думки експертів розділилися: 38% опитаних вважає, що у 2010 році вони не відбудуться, а майже 50% висловили сподівання, що волевиявлення буде все-таки у цьому році.
