Триває боротьба за виживання сільських профтехучилищ. У Грицеві їх два: вище художнє професійне училище № 19 та вище професійне
№ 38. Вони різного профілю і тепер навіть різного підпорядкування (з минулого року ВХПУ-19 перевели на місцевий бюджет), але проблеми в них ідентичні.
Головна цінність училищ у тому, що вони залишилися чи не останніми острівками надії дітей із малозабезпечених сімей безоплатно отримати професію.
Візьміть художнє училище, що є гордістю не тільки Грицева. Таких майстринь, яких тут випускають, годі шукати і в столиці.
Розмовляю з директором Надією Демчук. Вихованка цього ж училища. Пройшла шлях від учениці до керівника закладу. Вона, як ніхто, знає його проблеми.
— Найбільше турбує матеріально-технічна база, — каже Надія Василівна. — Переведення закладу на місцевий бюджет, дефіцит коштів робить кожен день вкрай напруженим і повним несподіванок.
Завдяки зусиллям педколективу (35 викладачів, майстрів та вихователів) вироби учнів відзначаються призовими місцями на виставках. Скажімо, торік на Всеукраїнському фестивалі молодіжної моди в Сімферополі грицівська колекція отримала ІІ місце в номінації «Етноконтакт». На звіті Хмельниччини в столичному палаці «Україна» роботи ВХПУ-19 викликали ажіотаж. Після виставки багато киян спеціально приїжджали в Гриців, щоб замовити сувеніри та вишиванки. У костюмах майстрів училища виступають творчі колективи не тільки Хмельниччини, а й Рівненщини, Житомирщини...
На підготовку одного фахівця виділяється в середньому 10 тисяч гривень на рік. Чи зможуть собі дозволити діти-сироти та з малозабезпечених сімей таку розкіш, якщо навчання стане платним? А тут небезпідставно стурбовані тим, що фінансування ВХПУ припинять, або настільки його зменшать, що про повноцінний набір треба буде забути.
Між іншим: за проектної потужності 300 учнів з вересня 2009-го в ВХПУ-19 навчається 310.
Ми не можемо залишатись осторонь проблем і звертаємося до влади, до представників бізнесу і громадськості з проханням сприяти повноцінному фінансуванню закладу і наданню йому державного замовлення на підготовку художників, вишивальниць та майстрів прикладного мистецтва. Ми не маємо права втрачати обдарованих дітей із малозабезпечених сімей тільки тому, що держава не здатна фінансувати училище.
* * *
Особливої уваги заслуговує Грицівське професійне училище № 38, де здобувають професії тракториста-машиніста, слюсаря-ремонтника, водія, електромонтера, кухаря, пекаря-кондитера, оператора комп’ютерного набору тощо. В училищі навчаються 575 учнів, з яких 406 дітей проживає в гуртожитку. Із них 391 дитина — з малозабезпечених сімей, у тому числі — 109 напівсиріт, 53 сироти та діти батьків, позбавлених батьківських прав, 6 інвалідів, 16 постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Завдяки потужній базі закладу, сільська молодь розвиває навички у спорті, культурі та мистецтві.
Проте фінансування закладу рік у рік зменшується. А треба ж забезпечити, зокрема, високі стандарти проживання в гуртожитку, оскільки цей чинник чи не найважливіший при виборі навчального закладу.
Керівництво училища разом із громадою Грицева та батьківським комітетом прикладає значних зусиль в цьому напрямку. За останні п’ять років у гуртожитку капітально відремонтовані дах, система опалення, замінено майже половина вікон. Проте коштів на заміну решти вікон та дверей немає.
Громада селища шукає інвесторів, які готові профінансувати проект. Відгукніться, добродії!
Наталя ГНАТЮК, президент фонду «Стара Волинь».
Шепетівський район
Хмельницької області.
