У столичному Українському домі відбулася презентація книги «Гіацинтове сонце».Схід гіацинтового сонця розпочався зі сну редактора видавництва «Либідь» — книги, у якій Ольга Богомолець співала пісні на слова Ліни Костенко... Це було поштовхом до проекту, в якому судилося сплестися перам, струнам і пензлям, поєднатися життєвому досвіду поетеси Ліни Костенко, ентузіазму співачки Ольги Богомолець і таланту художника Івана Марчука. Корифеям сучасного українського мистецтва довелося впрягтись у колісницю Фаетона, щоб викотити з-за хмар байдужості й забуття гіацинтове сонце.
Воно зійшло в Українському домі під оплески шанувальників справжнього, непідробного Слова. Воно об’єднало пенсіонерів і школярів, донеччан і львів’ян. Ущерть заповнена зала красномовно свідчила про інтерес до живої музики, щирої мови. Дійство розпочиналося з промов ведучого, організаторів проекту, самої Ліни Василівни. Її слово вирізнялося лаконічністю, влучністю, простотою, оптимізмом. «Я хочу написати якомога більше, — розповідає поетеса. І додає: — Кажуть, що ми програли. Є японська приказка: переможе той, хто витримає на п’ятнадцять хвилин довше. На шістнадцятій хвилині ми обов’язково переможемо». Після короткої офіційної частини на сцену вийшла Ольга Богомолець: «Сподіваюся, що ця музика піде в світ і поверне Україну Україні». Співачка за покликанням (за фахом — лікар) хвилювалася, але це не завадило їй гідно виступити у супроводі оркестру Київської камерати. Аматорська (в найкращому сенсі слова) пісня приваблювала щирістю, безпосередністю, поєднанням класичних і авторських прийомів. Після концерту кожен мав змогу підійти до митців, сказати їм декілька слів або взяти автограф. Охочі могли придбати збірки поетеси в холі Українського дому.
