Коли на початку 1980-х років в обласній газеті «Молодий ленінець» з’явилася стаття журналіста Василя Ворона про проблеми історичних пам’яток Старого Луцька і необхідність створення в історичній частині міста заповідника, мало хто вірив, що цю ідею пощастить втілити в життя. На щастя, в нашому житті бувають і приємні винятки. Минулої п’ятниці Василь Ворон, тепер уже заступник начальника обласного управління культури і туризму, почувався іменником, так само, як працівники історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Вони приймали вітання з нагоди 25-річчя створення заповідника.На ювілей в будинок Косачів, що на вулиці Драгоманова, прийшли історики, краєзнавці, архітектори, журналісти — всі, хто мав чи має з іменинниками товариські чи творчі стосунки. Серед почесних гостей свята був один із розробників концепції заповідника «Старий Луцьк», кандидат архітектури, дійсний член Українського комітету ІKOMOS Богдан Колосок. А почалися урочистості традиційною науковою конференцією «Любартовські читання».
На зустрічі давніх колег говорили про зроблене за чверть століття, про плани на майбутнє, про можливість перетворення історичної частини Луцька, з його Верхнім і Окольним замками, старими кам’яницями, культовими спорудами, на туристичну Мекку європейського масштабу. Прикро, що на запрошення заповідника на ювілей не завітав ніхто з перших керівників області, міста. Адже без їхньої підтримки на місцевому рівні, лобіювання інтересів заповідника в столичних владних структурах навряд чи вдасться кардинально змінити ситуацію щодо фінансування проектів відбудови і реконструкції історичних пам’яток. Не хотілося б згадувати, але вже третій рік заповідник не отримує від держави жодної копійки.
Волинська область.
На знімку: директор департаменту містобудування Луцької міськради Георгій Шевчук (ліворуч) завжди підтримує добрі починання свого колеги-архітектора, директора історико-культурного заповідника Тараса Рабана.
Фото автора.
