За підтримки редакції газети «Голос України» видано репринтну копію першої поетичної збірки Максима Рильського — «На білих островах».
Книга вийшла до 115-ліття поета і має на своїх сторінках помітки, зроблені рукою автора. Вперше збірка побачила світ у Києві 1910 року, а тепер перевидана родинним фондом М. Рильського «Троянди й виноград» з ініціативи правнука поета, його повного тезки Максима Рильського (на знімку).
Ще не так давно шкільні підручники свідчили, що поет у цій книзі був «відірваний від життя», а порозумнішав лиш за радянських часів. От і думай, що хочеш — адже самої книги ми не бачили! А ось читаєш її тепер, і видно — ці вірші справді дуже наївні, бо їх писав закоханий 15-літній хлопчик, чия зворушлива наївність цілком зрозуміла.
Вражає ще одне: тодішні серйозні літератори та критики, скупі на компліменти (Софія Русова, Микола Євшан, навіть Леся Українка), — схвально оцінили скромну книжечку гімназиста Рильського. Отже, зуміли розгледіти в ньому майбутнього майстра. Наскільки змінилися звичаї за сто літ! Сьогодні, коли поети-дебютанти з порога заявляють про себе гучною ненормативною лексикою, тихі «білі острови» залишилися б просто ніким не поміченими... Таким чином, перевидана книжка нагадує: література мусить бути відповідальною за своє майбутнє.
Книгу представили цього тижня в Укрінформі. На презентації виступали поети Борис Олійник, Микола Луків, літературознавці Сергій Гальченко, Володимир Панченко.
М. Луків зауважив про долю Рильського: «Слава, звичайно, була його супутницею, але було багато й такого, що Максиму Тадейовичу було нелегко пережити». Про це йдеться в новій літературно-документальній праці «З трудів і днів Максима Рильського». До книги увійшли спогади Михайла Токаревського про спільне перебування з Рильським у Лук’янівській тюрмі у 1931 році, матеріали слідчої справи  № 272. Вперше публікується довідка на Максима Рильського, складена ІV відділом УДБ НКВС УРСР 8 січня 1938 року, де подано сфальсифіковані свідчення про приналежність поета до «націоналістичної організації».
Б. Олійник у своєму виступі назвав Рильського «постійною величиною в нашому духовному просторі. Це був справжній Українець без жодної натяжки. Якби його не було, ми мали б неповну картину духовного життя і розвою України на день нинішній». Б. Олійник вважає, що 115-річчя від дня народження та 100-річчя з початку літературної діяльності Максима Рильського годилося б відзначати на державному рівні. Він повідомив, що на 28 квітня заплановано вечір пам’яті Рильського у Національній філармонії.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.