Ранкове засідання 1 квітня
Учора Верховна Рада ухвалила постанову про направлення до Конституційного Суду проекту закону про внесення змін до Конституції стосовно строків повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних і міських голів. Доповідач народний депутат Сергій Підгорний нагадав, що у 2004 році Верховна Рада внесла зміни до Конституції, за якими місцеві ради обираються строком на п’ять років, тоді як строк повноважень міських, селищних та сільських голів продовжує становити чотири роки. На його думку, така ситуація призведе до розбалансування діяльності органів місцевого самоврядування, а крім того, проведення виборів різних органів місцевої влади у різний час потребує значного додаткового фінансування.
Цей законопроект передбачає встановлення 5-річних строків повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та міських, селищних і сільських голів. До того ж у разі проведення позачергових виборів повноваження обраних під час них органів місцевої влади мають завершуватися разом з проведенням чергових виборів.
Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Сергій Міщенко зазначив, що сьогодні перед Верховною Радою по суті стоїть «технічне завдання» — ухвалити постанову про направлення цього законопроекту до Конституційного Суду, щоб він проаналізував на відповідність його Основному Закону, а вже після того парламент перейде до остаточного його ухвалення. «Якщо ми на нинішній сесії не ухвалимо цей законопроект у першому читанні, то годі розраховувати на проведення місцевих виборів хоча б 27 березня 2011 року», — зазначив він.
Водночас ряд народних депутатів, зокрема Павло Жебрівський, наголошували, що Верховна Рада не може за законом продовжувати повноваження міських, сільських та селищних голів ще на рік, оскільки це суперечить Конституції. Цю тезу підтримав Анатолій Гриценко, котрий нагадав, що цю проблему створила сама Верховна Рада, коли 16 лютого скасувала постанову «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році». При цьому він наголосив на тому, що відповідно до рішення Конституційного Суду Верховна Рада не наділена правом скасовувати проведення виборів.
Підбиваючи підсумки обговорення, глава парламенту Володимир Литвин зазначив: якщо Верховна Рада й надалі затягуватиме з ухваленням цього законопроекту, то «вибори не відбудуться взагалі», тим паче що в даному разі йдеться лише про направлення законопроекту до Конституційного Суду, а вже після його висновку народні депутати зможуть розглянути документ по суті. Цю позицію підтримав 401 народний депутат.
А 12 травня цього року відбудуться парламентські слухання на тему: «Реформування законодавства України про місцеві вибори в інтересах територіальних громад». За словами члена Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Сергія Підгорного, комітет дійшов висновку про необхідність широкого суспільного обговорення питання, якою бути виборчій системі під час місцевих виборів. Як зазначив Микола Катеринчук, сьогодні у Верховній Раді зареєстровано близько 60 законодавчих ініціатив, які стосуються проведення місцевих виборів. Проте насправді йдеться про дві концепції: проводити місцеві вибори за мажоритарною системою чи за відкритими партійними списками. Отож 388 народних депутатів висловилися за те, щоб це питання було обговорено під час парламентських слухань.
Також Верховна Рада ухвалила постанову про проведення 9 червня парламентських слухань на тему: «Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання». Натомість, ініціатива лідера комуністів Петра Симоненка про проведення парламентських слухань, присвячених перспективам вступу України до митного союзу за участю Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації, не знайшла підтримки народних депутатів. При цьому Сергій Шевчук (БЮТ) нагадав, що свого часу Україна, на відміну від Російської Федерації, ратифікувала угоду про зону вільної торгівлі. Росія не ратифікувала її тому, що виступає за вилучення із вільної торгівлі цілої низки товарних позицій, що зводить нанівець інтереси України. В’ячеслав Кириленко («НУ—НС») до цього додав, що між Росією і Білоруссю нині існує не тільки митний союз, а й союзна держава, проте політика виключень, яку застосовує російська сторона, змушує Олександра Лукашенка домовлятися про поставки нафти не з Росією, а з Венесуелою.
Парламент розглянув питання про обрання та звільнення суддів.
На початку засідання Іван Кириленко (БЮТ) закликав відкласти розгляд питання про обрання голів комітетів, оскільки, за його словами, поки що фракції не узгодили своїх позицій. Разом з тим, він вважає, що розподіл керівництва у комітетах має базуватися на регламентних нормах, які передбачають наділення опозиції контрольними функціями. А щоб це питання не надто затягувалося, І. Кириленко повідомив, що фракція БЮТ прийняла рішення «про відкликання усіх своїх керівників, заступників та секретарів комітетів зі своїх посад, щоб повністю розблокувати шлях до розгляду цього питання у сесійній залі». В. Литвин назвав такий підхід неправильним та закликав представників фракцій шукати порозуміння, бо «комітети мусять працювати».
На початку ранкового засідання Володимир Литвин повідомив про входження Олександра Бобильова («НУ—НС») до складу коаліції «Стабільність і реформи». Таким чином, у коаліцію вже входять 240 парламентаріїв.
Крім того головуючий привітав з днем народження народного депутата Валерія Бондика.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
