Житлово-комунальна галузь столиці — на межі розвалу
Минула зима запам’ятається не лише морозами та снігопадами, а й численними прикладами розвалу комунального господарства міста. Травми через засипані снігом подвір’я, аварії на неприбраних дорогах, смертельно небезпечні бурульки — це не повний перелік проблем, з якими зіштовхнулися мешканці столиці. Наступною може стати руйнація дахів, покрівель, дорожнього покриття. Про виклики, які стоять перед житлово-комунальною галуззю Києва, розмірковує перший заступник голови Солом’янської РДА столиці Максим ШКУРО.
Криза міського господарства має системний характер. Із 2008 року на розвиток ЖКГ районам не спрямовувалося ані копійки. Наслідки цього — очевидні. Але я не шукаю винних: ідеться про негайне розв’язання цієї проблеми. Для підтримання покрівель житлових будинків у належному стані щороку потрібно ремонтувати не менш ніж 100 тис. кв. м покрівель — близько 200 будинків. А знекровлений районний бюджет, з якого торік вилучено програму «Твій дім, твоє подвір’я», не в змозі забезпечити такий обсяг робіт. Тим часом опади та несприятливі погодні умови погіршили ситуацію. Тільки у Солом’янському районі від танення снігу постраждало 190 будинків. Та й у цілому по місту ситуація не краща.
Такий стан покрівель збільшує ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Приміром, вранці 21 лютого у житловому будинку № 15 по вулиці Волгоградській дах не витримав ваги снігу: провалилося близько 50—60 кв. м покрівлі. На щастя, мешканці не постраждали, а швидка реакція працівників сусіднього ЖЕКу дозволила уникнути подальшого руйнування. Не маючи жодної бюджетної гривні на ремонт, районним службам довелося виконувати роботи безплатно, збираючи кошти на будівельні матеріали буквально за принципом: «Хто скільки може...».
Не краща ситуація і з технічним станом фасадів житлових будинків, особливо — панельних, яких у районі налічується 360. Значна частина їх потребує ремонту міжпанельних стиків або утеплення, адже через тривале використання вони втратили експлуатаційні властивості. Ми долаємо ці проблеми, без перебільшення, надзвичайними зусиллями, без фінансової підтримки міста. Утім, ремонт покрівель і фасадів — далеко не повний перелік питань, які стосуються технічного стану житлового фонду. Ремонту потребують сходові майданчики, внутрішньобудинкові інженерні мережі та обладнання, асфальтове покриття прибудинкових територій, дитячі та спортивні майданчики.
Окреме питання — заміна та модернізація ліфтів, які впродовж останнього часу не ведуться. Та кожен рік бездіяльності вимагатиме набагато більших витрат у майбутньому. Не відремонтувавши дах нині, завтра доведеться робити капітальний ремонт цілого будинку. Але на це потрібні будуть уже мільярди, яких місто наразі немає.
«Дзвінки», що сигналізують про зношеність житлового фонду, лунають дедалі частіше. Якщо негайно не почати розв’язувати цю проблему, то руйнація житлового фонду невідворотна.
На знімку: типова картина київського буття.
