Із виступів представників депутатських фракцій

Наші лави поповнилися 22 народними депутатами, які зайняли місце своїх колег, що очолили відповідальні ділянки роботи у виконавчих органах влади. У зв’язку з цим цілком закономірно постає запитання: чи не знизиться інтелектуальний потенціал у фракції Партії регіонів, чи достатнім професіоналізмом і досвідом роботи вони володіють. Щоб заспокоїти наших друзів і опонентів, дозвольте доповісти: з 22 народних депутатів, котрі вступили сьогодні у фракцію, 82 % мають досвід парламентської роботи. До того ж 30 % з них були народними депутатами двох скликань, кожний четвертий має вчений ступінь доктора або кандидата наук, усі з вищою освітою, в активі більшості колег досвід керівництва великими підприємствами, організаціями, вищими навчальними закладами.

Отож усі домисли з приводу можливого ослаблення нашої роботи давайте відкладемо убік, ми пропонуємо зайнятися реалізацією на законодавчому рівні тих ініціатив, які в останні два тижні висунув Президент Віктор Янукович. Нам є над чим працювати: Президентом запущений механізм економічних реформ, реформи судової гілки влади, створений Національний антикорупційний комітет. У найближчий час на нас чекає непроста робота в нинішній фінансово-економічній ситуації над проектом бюджету держави і розглядом Програми соціально-економічного розвитку країни.

Минуло вже 18 днів з того дня, як у Верховній Раді було оголошено про сформування коаліції депутатських фракцій «Стабільність і реформи», до складу якої окрім трьох депутатських фракцій — Партії регіонів, Комуністичної партії та Блоку Литвина — були включені народні депутати, які не входили у фракції, що утворили коаліцію. Такий принцип формування коаліції є антиконституційним, оскільки прямо суперечить ч. 6 статті 83 Конституції України та відповідним рішенням Конституційного Суду, в яких однозначно зазначається, що Конституція визначила суб’єктами формування коаліції самі депутатські фракції. Формування коаліції шляхом індивідуального членства є прямим порушенням приписів Конституції. Саме тому ще до офіційного оголошення про формування цієї антиконституційної коаліції 68 народних депутатів від Партії регіонів звернулися до Конституційного Суду щодо офіційного тлумачення ч. 6 ст. 83 Конституції та деяких положень закону про Регламент Верховної Ради. Приймаючи рішення про відкриття провадження, КС не звернув уваги, що ще 17 вересня 2008 року він уже ухвалював рішення щодо офіційного тлумачення с. 6 ст. 83 Конституції, а також щодо процедури формування коаліції ішлося і в рішенні КС від 25 червня 2008 року.

Таким чином, відповідно до ч. 1 пункту 3 статті 45 Закону України про Конституційний Суд наявність зазначених рішень КС була безумовною підставою для відмови у відкритті провадження у справі за конституційним поданням 68 народних депутатів від Партії регіонів. Але цього не сталося. КС, порушуючи закон, прийняв конституційне провадження і розглядає його. До того ж єдиною метою розгляду цього подання є рішення КС «освятити»  формування коаліції і як наслідок цього — легітимність уряду. КС не розглядає подання депутатів, які представляють опозиційні фракції, про неконституційність змін до Регламенту Верховної Ради. Ми вимагаємо від КС, щоб у прийнятті рішення з цих питань було негайно задіяно всі механізми для об’єднання в одне провадження всіх справ.

Фракція «НУ—НС» і депутатська група УНП вказують на відсутність бажання діючої коаліції та влади об’єднувати Україну. Швидше, навпаки: діяльність влади веде до посилення розколу українського суспільства, свідченням цього є призначення відвертого україноненависника Дмитра Табачника на посаду міністра освіти та науки, що вже має наслідком масові акції протесту студентів, які не сприймають зверхнього, зневажливого ставлення Табачника до українського народу, державності та згортання реформ української освітньої системи згідно з європейськими стандартами. Жодне інше призначення в Україні не спричинило такого сильного спротиву суспільства. Мало того, особа Дмитра Табачника викликає несприйняття навіть у середовищі самої Партії регіонів, про що свідчать заяви заступника глави адміністрації Президента Ганни Герман з пропозицією до нового міністра подати у відставку.

Разом із тим не бачимо реальних дій та бажання коаліції усунути цю неприйнятну для більшості України особу, про що свідчать акції протесту від Харкова до Львова, рішення обласних рад. Навпаки, діюча влада вдалася до прямого залякування та політичних переслідувань учасників акцій протесту проти призначення Д. Табачника. Зокрема, 29 березня без наявних законних підстав у залі суду було взято під варту громадського активіста Миколу Коханівського, котрий у законний спосіб протестував проти урядових призначень і сам був жертвою нападу з боку помічника Табачника. Фракція «НУ—НС» та депутатська група УНП вважає суд над Коханівським проявом політичних переслідувань.

За місяць, що минув від інавгурації Президента України, відбулися або позначилися серйозні зміни. Фактично сформовано виконавчу владу на центральному рівні та все ж таки є сподівання, що буде відновлено керованість державою. Водночас, процес формування влади виявляє і певні вади корпоративної культури політичної еліти. З одного боку, вдалося обійтися без так званого третього туру, відбулася у демократичний спосіб передача влади, що відзначено міжнародною спільнотою і на Заході, і на Сході. Але це не означає, що всі негативи помаранчевої п’ятирічки у минулому. За ці роки, на жаль, склалася традиція правового нігілізму, політичної корупції, моральної корозії, правого та лівого популізму. Долати цю негативну традицію можемо, лише вийшовши на якісно новий рівень правової культури, складовою якої мають стати професіоналізм чиновництва, безумовне виконання законів, захист прав власності. Політична стабілізація вже позитивно позначилася на зовнішньому іміджі держави, свідченням чого є підвищення її рейтингу. Однак питання — чи зможемо скористатися цими здобутками? Перед нинішньою коаліцією стоять завдання колосальної складності. Потрібні болючі, але необхідні реформи, як політичні, так і економічні. З чого починати? Найпростіша економічна реформа — припинити крадіжки. Найпростіша політична — дотримуватися законів і перестати брехати. Нам усім потрібна консолідуюча ідея. Для формування прозорої влади необхідна зміна системи виборів, експеримент із закритими партійними списками себе дискредитував і з ним необхідно покінчити. Проект виборчого кодексу має стати дороговказом і своєрідною «малою Конституцією». Зважаючи на його суспільне значення, фракція Блоку Литвина наполягає негайно приступити до розгляду цього законопроекту.

На превеликий жаль, тут дуже багато лили сліз, що хтось когось переслідує, такий-сякий міністр освіти та науки. Але забули ви, панове, слова Великого Кобзаря: «І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь». А ви нам усе про євростандарти! Європейський дім уже валиться давним-давно, а ви прете туди Україну, не помічаючи цього! Сьогодні зруйновано систему освіти, побудовану за радянських часів, яка давала енциклопедичні знання всім дітям без винятку. Сплюндровано історію, знищено моральні ідеали патріотизму. Як же можна онуків навчати, ненавидячи дідів, розтоптавши їхній великий подвиг у роки Великої Вітчизняної війни? Наведу останній приклад передостанньої влади: конкурс підручників історії, жодного слова немає про 65-річчя Великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Де ж ваша пам’ять, де ж ваша совість і в якій державі ви живете? Де ви бачили, щоб молоде покоління виховувалося на зрадниках українського народу? Логічно, що народ виніс свій вирок. Ми віримо, що новий міністр освіти та науки зробить усе для об’єктивності освіти. У цьому впевнилася, коли брала участь у засіданні Спілки ректорів вищих навчальних закладів. Ректори одноголосно підтримали діючого міністра, реформи, відродження історичної правди, кращі традиції вітчизняної освіти, вдосконалення правил прийому до вузів, впровадження довіри до школи та вчителя, те, що атестат буде враховуватися при здобутті вищої освіти.