Ранкове засідання 30 березня
Лейтмотивом парламентського дня було поповнення у лавах коаліції та неспроможність опозиції ухвалити ініційовані нею рішення, зокрема, відправити у відставку одіозного міністра. Однак, незважаючи на чисельну меншість, опозиціонери не збираються складати зброю.
На початку пленарного засідання депутати вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих під час теракту в московському метро.
Склали присягу 22 новообрані народні депутати від Партії регіонів, котрих Центральна виборча комісія зареєструвала 22 березня 2010 року замість вибулих депутатів, які перейшли працювати в уряд та в інші структури виконавчої влади, — Петро Мельник, Юрій Болдирєв, Максим Луцький, Олег Надоша, Валерій Калестин, Володимир Олійник, Володимир Толстенко, Олексій Боярчук, Олександр Козуб, Сергій Майборода, Григорій Калєтнік, Василь Стельмашенко, Олександр Зац, Володимир Личук, Владислав Забарський, Андрій Пінчук, Анатолій Горбатюк, Віталій Заболоцький, Василь Чуднов, Юрій Чмирь, Олексій Кунченко, Денис Омельянович. Ці депутати були включені до списку Партії регіонів під час дострокових парламентських виборів 30 вересня 2007 року. Голова Верховної Ради Володимир Литвин повідомив про входження цих депутатів до фракції Партії регіонів та до коаліції «Стабільність та реформи» у Верховній Раді шостого скликання. Окрім «новоприбульців», як оголосив В. Литвин, лави парламентської коаліції поповнили ще троє — двоє депутатів від БЮТ — Валентин Зубов та Олег Маліч — та депутат від «НУ—НС» Сергій Василенко. Відтак коаліція тепер налічує 238 народних депутатів.
У зв’язку з ненаданням звітів тимчасових слідчих комісій Верховної Ради і відповідно до рішення Регламентного комітету головуючий оголосив про припинення повноважень трьох комісій — з питань розслідування випадків втручання державної влади та органів місцевого самоврядування у діяльність ЗМІ, з питань розслідування обставин смерті народного депутата України четвертого скликання Ігоря Плужнікова, з питань незаконного затримання голови Донецької обласної ради Бориса Колеснікова.
Фракції БЮТ та «НУ—НС» наполягали розглянути першим питанням проект постанови про відставку міністра освіти та науки Дмитра Табачника. Під час перерви, оголошеної на вимоги двох фракцій, відбулася погоджувальна рада, на якій, як повідомив В. Литвин, усі керівники фракцій погодилися на розгляд проекту постанови про відставку Д. Табачника.
Після погоджувальної ради депутат Ігор Гринів (БЮТ) заявив, що парламентська опозиція наполягає на відставці міністра освіти та науки Дмитра Табачника через «послідовну антиукраїнську політику Табачника протягом усього його життєвого шляху». Парламентарій нагадав, що ще на зорі незалежності, працюючи депутатом Київради, Д. Табачник голосував проти державних символів України та, власне, був проти незалежності нашої держави. За розгляд проекту постанови про відставку міністра та Регламент цього питання проголосували 264 депутати. «Міністр ділить українців на сорти і по суті ставить під сумнів територіальну цілісність України та її незалежність, — стверджував В. Кириленко. — Виникає питання, яку історію вивчатимуть у школі та у вузах? Коли Табачник говорить, що більше п’яти мільйонів українців на Галичині — це «люди другого сорту, які тільки вчора навчилися мити руки». На думку автора проекту постанови про відставку міністра освіти та науки, зі скасуванням незалежного зовнішнього оцінювання, до чого прагне Д. Табачник, розпочнеться «боротьба» за медалі у школах і за вступний іспит у вузах. А батькам задля вступу їхніх дітей доведеться або «іти на поклон» до керівника вишу, або готувати гроші. Анатолій Гриценко («НУ—НС») висловив думку, що призначення Д. Табачника було «кадровою помилкою коаліції», і у кожної із трьох коаліційних фракцій є кращі кандидатури. «Питання не в професійності, а в тому, що ця постать не об’єднує країну, — сказав А. Гриценко. — І виправлення цієї помилки було б ознакою сили коаліції». Натомість регіонал Валерій Бондик переконував, що нинішній міністр освіти багато робить для розвитку української мови, що він поламав корупційні оборудки при акредитації вузів. «На сході України одні студенти за одного міністра, на заході — за іншого», — зауважив депутат і порадив ініціаторам відставки Д. Табачника шукати правди у суді. Однак за проект постанови про звільнення міністра освіти та науки проголосувало лише 202 депутати ( БЮТ —146, «НУ—НС» — 56, Партія регіонів, КПУ та Блок Литвина — 0). В’ячеслав Кириленко заявив, що вноситиме знову на розгляд парламенту проект постанови про відставку Д. Табачника, допоки її не буде проголосовано.
Депутати відхилили два проекти законів у авторстві депутата Андрія Шкіля (БЮТ) про внесення змін до Митного кодексу (щодо використання інформації, наданої митним органам) та про внесення змін до Закону «Про безпечність та якість харчових продуктів» (щодо інформування громадян про наявність у продуктах ГМО).
У першому читанні ухвалено проект змін до Закону «Про жертви нацистських переслідувань» (щодо віку неповнолітніх в’язнів концтаборів та розміру підвищення пенсії). Автор законопроекту народний депутат від Партії регіонів Артем Щербань попросив зняти документ з розгляду. Однак опозиційні депутати наполягли на його розгляді, звинувачуючи Партію регіонів у небажанні ухвалювати соціальні законопроекти після здобуття влади та виконувати передвиборні обіцянки. Бютівець Олег Ляшко стверджував, що ухвалення цього закону потребуватиме лише близько 14 мільйонів гривень на рік додаткових видатків, що є мізером для держбюджету, і пропонував згадати ще й про жертв сталінських таборів. За даними Міністерства праці та соціальної політики, нині в Україні проживають 6404 колишні малолітні в’язні концтаборів, а реалізація цього законопроекту потребує майже 50 мільйонів державних коштів. Законопроект передбачає підвищити пенсії колишнім малолітнім в’язням концтаборів, гетто, інших місць примусового тримання в розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, інвалідам І групи — у розмірі 50, ІІ групи — 40, ІІІ групи — 30 відсотків. Законопроект також уточнює, що до категорії колишніх неповнолітніх в’язнів концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання належать особи, яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років (замість 16). Депутати проголосували за прискорену підготовку законопроекту до другого читання.
Депутат Олесь Доній («НУ—НС») заявив, що під час голосування за відставку Д. Табачника у нього не спрацювала картка, про що він написав відповідну заяву керівнику парламентського апарату Валентину Зайчуку. Він попросив урахувати його голос за звільнення міністра.
Депутати вітали з днем народження свого колегу Богдана Губського (БЮТ).
Фото Олександра Клименка.