Верховна Рада має посилити контроль над діяльністю Національної ради з питань телебачення та радіомовлення та ситуацією у вітчизняному медіапросторі. Про це заявив під час «круглого столу» «Стан свободи слова в українських ЗМІ: актуальні проблеми та загрози» заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко.
Політик зазначив, що нині в частині сфери управління та координації ЗМІ вийшли за межі конституційного поля — за «живих» членів Нацради з питань телебачення та радіомовлення діяльність цієї структури заблоковано. М. Томенко висловився за якнайшвидше призначення нових членів Нацради від парламенту та Президента. Він наголосив, що там мають бути представлені професіонали, незалежно від того, яка політична сила їх запропонує. А конкурс на заміщення вакантних посад має відбутися публічно і прозоро. «Треба підняти статус Нацради як фахового позапартійного органу», — переконаний М. Томенко.
Заступник глави парламенту також висловив стурбованість щодо намагань нової влади вплинути на висвітлення ЗМІ політичних подій, а також втрутитися в рекламний медіаринок. «Перший національний канал нині десятий канал у групі каналу «Інтер», який тепер працюватиме в одному рекламному полі. Така монополізація медіаринку, за духом, за буквою й за здоровим глуздом, є небезпечною», — вважає М. Томенко. Окрім того, зауважив він, ніхто не реагує на порушення закону про рекламу на обласних телеканалах, де в денний час активно йде реклама горілки та інших алкогольних напоїв, керівникам ЗМІ надходять указівки, хто «правильний» в опозиції, а хто «неправильний». Парламентарій нині готує відповідний депутатський запит.
Під час заміщення вакантних посад у парламентських комітетах, на думку М. Томенка, БЮТ має віддати керівництво в одному комітеті, щоб очолити Комітет з питань свободи слова та інформації, бо він дуже важливий для опозиції. «В іншому разі в коаліції будуть аргументи, що опозиція бореться за додатковий комітет і для неї посади важливіші за принципи», — сказав він.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко звернув увагу на ситуацію в Держкомітеті з питань телебачення та радіомовлення, де вже третій тиждень працює новий керівник цієї структури у статусі в. о. А парламент досі не отримав подання Прем’єр-міністра на призначення голови Держтелерадіо. Парламентарій відзначив ще один вузол проблем, пов’язаний із діяльністю національних теле- та радіокомпаній України. За його словами, уряд, призначаючи керівника НТКУ, порушив норми Конституції та рішення КС від 15 вересня минулого року, коли суд сказав, що ані Президент, ані парламент не мають права впливати на призначення керівника НТКУ, бо Конституція не надає таких повноважень. Нині БЮТ готує конституційне подання до КС із проханням розтлумачити, чи має право Кабінет Міністрів призначати керівника НТКУ і НРКУ. «Якщо всі роки ми говорили про те, щоб обмежити вплив влади на державне телебачення та радіо, то нині Кабмін чітко каже, що хоче зробити УТ-1 першою урядовою кнопкою, — сказав А. Шевченко. — Такі речі видаються відвертим викликом і суспільству, і експертному середовищу, і самим теле- та радіокомпаніям України».
У свою чергу депутат від Партії регіонів Володимир Ландік підтримав висловлену стурбованість щодо загрози згортання демократії. «ЗМІ повинні бути завжди незалежними, — наголосив депутат. — Але доклали руку всі. І справа не лише в неправильних призначеннях керівників телерадіокомпаній — парламент так і не доопрацював механізм створення громадської ради, яка мала б впливати на ці призначення». Парламентарій нагадав, що свого часу саме лідерка БЮТ Юлія Тимошенко ініціювала надання Кабінетові Міністрів права формувати керівництво національних теле- та радіокомпаній. Тож нинішню критику на адресу нового уряду він назвав безпідставною.
Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформації планує найближчим часом обговорити питання про Нацраду на своєму засіданні. Уже підготовлено чотири проекти постанов про припинення повноважень членів Нацради за парламентською квотою, які буде винесено на рейтингове голосування. Тож за політичної волі процедуру з призначенням нових членів Нацради можна врегулювати за три-чотири місяці, зауважили учасники «круглого столу».
