Ранкове засідання 14 серпня
Верховна Рада ухвалила два історичні рішення — зробила крок до енергетичної незалежності держави та продемонструвала, що країна вміє себе захищати. Так Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк прокоментував ухвалення в цілому двох основоположних законопроектів: «Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України» та «Про санкції». За них відповідно проголосували 228 та 244 народні депутати.
Доповідаючи про зміни, яких зазнав законопроект про реформування української ГТС під час підготовки до другого читання, Арсеній Яценюк зауважив, що газотранспортна система залишається на 100 відсотків державною власністю. «Українська держава оголошує публічний конкурс на залучення інвесторів до модернізації та експлуатації української ГТС. Такими інвесторами, відповідно до закону, можуть бути тільки компанії країн-членів ЄС, які відповідно сертифіковані, або США. Так звана операторська компанія контролюється виключно українською державою. А саме: 51% акцій належить державі, 49% — можуть отримати ЄС або США», — сказав прем’єр.
Водночас А. Яценюк зауважив, що фракція ВО «Свобода» наполягала на тому, щоб остаточне рішення про затвердження інвесторів приймала Верховна Рада. «Незважаючи на те, що чинна Конституція не дає розширеного тлумачення можливості парламенту ухвалювати таке рішення, ми вважаємо, що це правильно. Уряди міняються, президенти міняються, і для балансу влад у такому складному питанні необхідний додатковий контроль з боку українського парламенту», — сказав він.
Фракція «Батьківщина» запропонувала додати до закону два пункти. Перший стосувався того, що під час проведення конкурсу компанія, яка є резидентом ЄС або США, зобов’язана розкрити всю інформацію щодо структури своєї власності й показати всіх бенефіціарів — власників цієї компанії. Друге. У тому випадку, якщо компанія, яка виграла конкурс, ухвалить рішення щодо зміни своєї структури власності, то таке рішення може прийматися виключно у випадку, якщо на це дає згоду українська сторона. «Мотивація зрозуміла і правильна: може статися так, що виграє компанія, яка є резидентом ЄС, а через певний період часу зміниться структура власності і під лейбою ЄС може бути власність країни-агресора», — наголосив прем’єр.
Крім того, за його словами, щоб парламент мав можливість отримувати достовірну інформацію про діяльність компанії, то вона раз на п’ять років подаватиме звіт, у т. ч. і до Верховної Ради. «Ми усвідомлюємо, що ці додаткові вимоги навантажують законопроект. Нині не стоїть черга, щоб інвестувати в українську ГТС, але ми повинні зробити перший крок, щоб залучити ЄС та США для того, щоб отримати додаткові кошти на інвестиції. Для того, щоб ЄС був зацікавлений у збільшенні транзиту газу територією України, і відповідно, ми разом заробляли більше коштів, щоб ЄС був послідовним. Якщо ми підписали Угоду про політичну асоціацію, то це означає, що ми допомагаємо один одному і не будуємо Південний потік, який спрямований виключно проти України», — зауважив А. Яценюк.
Законопроект про санкції також зазнав змін під час підготовки до другого читання. За словами прем’єра, уряд підтримав пропозиції народних депутатів і вилучив, зокрема, з переліку санкцій обмеження та припинення надання послуг поштового зв’язку, заборону та обмеження теле- і радіотрансляцій, обмеження або припинення діяльності ЗМІ. «Ми вважаємо, що такі рішення можуть прийматися виключно судами відповідно до законів та Конституції», — зазначив він.
«У рамках доопрацювання цього проекту парламент вніс пропозиції: Верховна Рада отримає повноваження на схвалення указу Президента про введення санкцій у тому випадку, якщо йдеться про обмеження відносно країни або невизначеного кола суб’єктів. Якщо указ стосується санкцій щодо окремих осіб — а уряд підготував список 172 громадян Російської Федерації та інших держав, які підривають територіальну цілісність та незалежність України, та 65 переважно російських компаній, які фінансують тероризм та підтримували анексію Криму, то такий указ ухвалюється на підставі рішення РНБО», — констатував глава уряду.
Крім того, Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону про внесення змін до Закону «Про Прокуратуру» щодо утворення військових прокуратур. «За» проголосували 249 народних депутатів.
За словами автора проекту, представника Президента у Верховній Раді Руслана Князевича, цей законопроект спрямований на відновлення у структурі органів прокуратури України системи військових прокуратур. Фактична ліквідація чи так зване реформування військових прокуратур, яке відбулося у 2012 році, негативно впливає на мобільність і оперативне вирішення питань, зокрема, під час проведення антитерористичної операції. «Військові прокурори мають бути мобільними та чітко виконувати статут та накази як у звичайному режимі, так і в надзвичайний період, а територіальні прокурори часто не можуть виконувати свої обов’язки в умовах особливого періоду», — зауважив він.
Проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини сесія змогла включити до порядку далеко не з першої спроби. Врешті, 237 депутатів підтримали включення його до порядку денного, а 235 — у першому читанні. На пропозицію головуючого проголосувати документ у цілому відгукнулося лише 210 обранців, ще менше — 194 — підтримали пропозицію щодо скороченої процедури підготовки проекту до другого читання.
Тож Голова Верховної Ради зауважив: «Прошу профільний комітет дуже ретельно поставитися до підготовки проекту до другого читання, щоб по готовності ми могли підтримати цей законодавчий акт. Він дуже важливий для того, щоб повернути ресурси, вкрадені в України, і для того, щоб злочинці, де б вони не ховалися, були покарані», — зауважив він.
Водночас парламент, на вимогу деяких народних депутатів, направив на повторне друге читання проект закону про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України. Відповідне рішення підтримали 259 парламентаріїв.
Народні депутати підтримали також постанову про подовження терміну перебування на державній службі Валентина Зайчука, який нині керує апаратом Верховної Ради.
А от виборче питання Верховна Рада знову провалила. Сесія не змогла включити до порядку денного жодного відповідного законопроекту. Зокрема, проект про вибори народних депутатів за відкритими списками та зміни до закону про вибори народних депутатів (щодо вдосконалення окремих положень), обидва за авторством Сергія Соболєва.
Так само не вистачило голосів (135 «за»), аби включити до порядку денного зміни до деяких законодавчих актів з питань проведення виборів народних депутатів за авторством Андрія Іванчука («Батьківщина»).
Забракло голосів і для того, щоб включити до порядку денного законопроект про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (щодо збільшення видатків ЦВК для позачергових виборів народних депутатів України у 2014 році).
Тож головуючий повідомив, що ініціюватиме перерву, аби визначитися, як працюватимуть депутати щодо виборчого законодавства. Він нагадав, що у разі неухвалення змін, перегони відбуватимуться за чинною системою.
Вже після перерви, яка замість 30 хвилин тривала понад годину, Олександр Турчинов повідомив, що депутати не змогли порозумітися щодо виборчого законодавства. Водночас він закликав керівників фракцій продовжити консультації щодо зміни виборчого законодавства.
Зранку Сергій Соболєв від імені двох фракцій вимагав першочергово розглянути питання люстрації та включити до порядку денного законопроект про вибори за відкритими партійними списками, який під час попереднього голосування набрав найбільше голосів — 200. Побоювання депутата викликало те, що законопроект про люстрацію сесія просто не встигне розглянути.
У відповідь Голова Верховної Ради Олександр Турчинов зауважив, що у порядку денному немає жодного зайвого питання. «Гарантую, що сьогодні Верховна Рада обов’язково розгляне закон про люстрацію. І крапка», — наголосив він.
Свого слова глава парламенту дотримав. Сесія спочатку 249 голосами включила до порядку денного, а потім 252 голосами ухвалила проект закону про очищення влади за основу.
До речі, ухвалення законопроекту про очищення влади під стінами парламенту вимагали й представники «Автомайдану», партій ВО «Свобода», «ВОЛЯ», «Громадянська позиція» та активісти громадських організацій. Ухвалення цього законопроекту, написав у «Фейсбуці» Віталій Уманець, позбавить права працювати у владі посадовців, які: не можуть пояснити походження свого майна чи майна своїх родин; словами чи діями підтримували зазіхання на територіальну цілісність України; які є вихідцями з КДБ або очолювали компартійні та комсомольські організації.
«Законопроект дозволить набрати нових суддів, прокурорів, міліціонерів, чиновників на зміну звільненим, виключно через відкриті конкурси», — додав В. Уманець.
Пікет активістів розширився й на вулицю Садову, де розміщені Комітети Верховної Ради, звідти вулиця Грушевського була перекрита, автомобілі пікетувальники не пропускали, виняток робили лише для машин «швидкої допомоги».
Вимагали під стінами парламенту й відставки міського голови Харкова Геннадія Кернеса та розпуску міської ради (відповідна постанова вже зареєстрована в парламенті). «Відставка Кернеса — це можливість запобігти війні у Харкові», — наголошували активісти. У руках вони тримали національні прапори та плакати з написами: «Харків — це Україна!».
Крім того, С. Соболєв заявив, що нині склалася критична ситуація з ратифікацією Угоди про асоціацію з ЄС. За його словами, низка парламентів європейських країн запланували на кінець вересня ратифікацію цією угоди, «а наш парламент, на відміну від законодавчих органів Молдови і Грузії, до цього часу навіть не включив це питання до порядку денного — ми наполягаємо на терміновому внесенні Угоди до сесійної зали і негайної її ратифікації». Під час виступу голови фракції, народні депутати від «Батьківщини», одягнені у футболки з написами на підтримку ратифікації Угоди з ЄС, вийшли до трибуни та розгорнули плакат з написом: «Затягування ратифікації Угоди з ЄС — це план Путіна».
Із днем народження цього дня вітали Ігоря Рибакова.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк:
«Це рамковий законопроект, який надає право українській державі захищати свої інтереси у тому випадку, якщо є загроза національній безпеці. Українська держава через Раду національної безпеки і оборони матиме право запроваджувати низку санкцій на кшталт тих, які вводяться нашими західними партнерами — країнами ЄС, Великої сімки та США».
ЦИТАТА
Голова Верховної Ради Олександр Турчинов:
«Зміни до виборчого законодавства не знайшли формат, за яким можна було б отримати 226 голосів за той чи інший проект. Саме тому поки що немає змін до виборчого законодавства, перегони відбуватимуться за чинним законодавством».
На знімку: Микола Рудьковський, Ганна Герман, Юрій Мірошниченко.
