Якщо вірити приказці, обіцяного сім років чекають. Колектив Кам’янець-Подільського медучилища вже сьомий місяць чекає призначення директора свого закладу, якого він обрав 27 серпня 2009 року переважною більшістю голосів на зібранні вищого органу громадського самоврядування — правочинних загальних зборах, згідно з попередньо оголошеним конкурсом, прозоро, демократично, за всіма вимогами Закону України «Про вищу освіту».
Власник цього комунального закладу — Хмельницька обласна рада. Її керівництво ще восени обіцяло зняти напруження в училищі. Про все це наша газета вже двічі писала торік у номерах за 23 вересня та 5 грудня. Жодної відповіді на публікації від обласної ради редакція не отримала. Жодної оцінки ситуації я так і не побачила. Забули?!
Наразі є дві причини знову порушити «забуте» питання. По-перше, Василь Белявський вже не виконувач обов’язків директора (працював з 2008 року, підкреслимо, за призначенням облради). Є й інша підстава повернутися до порушеної теми: відбулися судові процеси, які винесли рішення на користь переможця — завідувача міжрайонного ЛОР-відділення, кандидата медичних наук Олега Купчика. Отже, і на користь колективу училища. Людей обурює, що, не довівши до логічного завершення справу з проведеним 27 серпня конкурсом, облрада оголосила новий конкурс на заміщення вакантної посади керівника училища.
Кожна людина має право шукати справедливості в судах. Одразу після конкурсу позов до облради подав Василь Белявський. Він наполягав на тому, що Олега Купчика не мали права допустити до конкурсу, оскільки у того начебто недостатньо стажу, що вимагає закон для зайняття посади керівника вищого навчального закладу першого або другого рівня акредитації.
Тут зауважимо: обласна рада, оголосивши конкурс, мала аж 45 днів для детального вивчення документів усіх кандидатів. Відтак, вона допустила до участі в змаганні за вакансію обох — і Белявського, і Купчика. Згодом у судових засіданнях представник облради заявить, що документи комісія вивчила «поверхово». Яким було оте «поверхове», розповів Олег Купчик: «Задовго до дати зборів обласне управління СБУ зробило запит на всю документацію, що стосується мого трудового стажу, в Дунаєвецьку районну лікарню, де я працюю. Приїхали перевіряльники. Ніяких порушень вони не побачили, про що й повідомили мені. Мене до конкурсу було допущено. Може, сподівалися, що я програю? І ось після моєї перемоги в училищі, яке я закінчив свого часу з відзнакою, і де досі працюють мої викладачі, знов почали мусувати ідею фальсифікації документів.
За дорученням Генеральної прокуратури України прокуратура Шевченківського району міста Києва провела перевірку звернення того ж таки добродія Белявського щодо законності дій посадових осіб державної установи Інституту отоларингології імені професора О. С. Коломийченка АМН України, де я теж брав довідки. Тут навчався в аспірантурі й захистив свою кандидатську дисертацію. Тут був закріплений як здобувач вченого ступеня доктора наук. Практичну та наукову роботу поєдную з педагогічною діяльністю на місці своєї постійної роботи — веду заняття з отоларингології зі студентами та інтернами, лікарями-слухачами курсів на базі Дунаєвецької районної лікарні, за що згідно з наказами отримував доплату до ставки. Підготував три інтерни, які вже працюють у медичних закладах області. Лекційну діяльність докторант повинен обов’язково фіксувати, записи завіряються головним лікарем, відтак цей облік згідно із законодавством про освіту є підставою для зарахування стажу педагогічної роботи. Тематику лекцій докторант узгоджує з Інститутом отоларингології. Як член Українського наукового медичного товариства лікарів-отоларингологів, виступаю з доповідями на всеукраїнських, міжнародних, обласних конгресах своєї галузі. Тож і це товариство, й Інститут ще в березні минулого року рекомендували мене на посаду директора Кам’янець-Подільського медучилища. Письмове звернення з цього приводу було надіслано голові Хмельницької облради Івану Гладуняку, голові Хмельницької ОДА Івану Гавчуку та начальнику управління охорони здоров’я Хмельницької області Миколі Янчуку. Навряд чи зробили б це такі поважні установи, якби рекомендований ними справді був фальсифікатором...»
Прокурорська перевірка поставила, певно, крапку в підозрах та припущеннях. У порушенні кримінальної справи прокуратурою Шевченківського району міста Києва було відмовлено. Тим часом на обласному рівні «фальсифікаторство» Купчика роздмухали в пресі, зокрема, друкованому органі облради «Подільських вістях».
— Не раз звучало: Купчик не має морального права виховувати молоде покоління, — каже герой цих публікацій. — Жодного документального підтвердження мені надано не було.
А тим часом у ради, певно, було багато роботи: вона взялася організовувати новий конкурс в медучилищі, оголошення про нього опубліковано 27 листопада.
«Ніколи в житті не судився, — зізнався Олег Купчик, — але довелося: як інакше відстояти власну гідність?» Першого березня у Дунаєвецькому районному суді за головування судді Маринчака завершилося слухання за адміністративним позовом Олега Купчика до Хмельницької обласної ради. Суд постановив: рішення 24-ї сесії Хмельницької обласної ради від 18 листопада 2009 року про відхилення рекомендації загальних зборів трудового колективу медичного училища щодо призначення Купчика директором та повторне оголошення конкурсу скасувати, зобов’язати раду призначити переможця на посаду. Урешті, цього вимагає й Закон «Про вищу освіту». Згідно з ним рада повинна всього-на-всього затвердити рішення трудового колективу. Так у чому ж справа?
