Університет «Львівський Ставропігіон» та Львівський державний університет фізичної культури провели науково-практичну конференцію «Потенціал людини та суспільства: громадянський, професійний та творчий виміри», присвячену 105-річчю від дня народження видатного українського вченого-психолога та громадського діяча професора Ярослава Цурковського(1905—1995 рр.) (на знімку).

Прикрий факт: в Україні щохвилини відбуваються якісь катастрофи. Великий відсоток їх пов’язаний з людським чинником, тобто недостатньою професійною надійністю фахівців. Та багатьом катастрофам можна і треба запобігти. Власне проблемам синтезу теоретичних знань про людину та їх практичного застосування присвятив життя видатний український учений, винахідник, громадський діяч Ярослав Цурковський. Тепер, з віддалі часу, починаємо усвідомлювати, що він був Учителем із мистецтва жити і творити, тягнучись до... планки геніальності. Саме так! Бо чим відрізняється геній від пересічної людини? Умінням максимально використати вроджений потенціал. Одне із передбачень Учителя переказують, наче легенду. У скромному юнакові Вікторові Чукаріну Ярослав Цурковський «вирахував» видатного спортсмена. На той час майбутній знаменитий гімнаст, чотирикратний олімпійський чемпіон, був всього лише першорозрядником. Чи був прогноз ученого чимось на взірець «вангівського» яснобачення? Ні, це було математичне моделювання того, як можна використати вроджений потенціал — духовний, психічний і творчий. Цей приклад — один із багатьох. Чимало людей успішно реалізували себе, отримавши грунтовну інформацію про те, як можна розвинути свої нахили, здібності.

Ярослав Цурковський навчався в Українському Таємному університеті (1923—1928 рр.), котрий дав вишкіл багатьом видатним діячам науки й культури Галичини. Продовжив освіту в Українському Вільному університеті в Празі, де 1937 року захистив дисертацію на ступінь доктора філософії. У тридцятих роках очолював у польському місті Катовіце Інститут психотехнічних досліджень. У повоєнні роки викладав психологію у Львівському інституті фізичної культури. У 1961 році очолив першу в СРСР Експериментальну лабораторію психофізіології праці на Львівському заводі автонавантажувачів. Діяльність лабораторії 1967 року була відзначена золотою медаллю ВДНГ СРСР.

Ярослав Цурковський є автором унікального приладу — контролографа, котрий винахідник удосконалював протягом 60 років. Виконавши протягом години близько 100 нескладних «завдань» від контролографа, ви отримуєте свою докладну психофізіологічну характеристику в проекції на професійну придатність та надійність. Такі дані особливо потрібні в сфері діяльності, що пов’язана із ризиком. Втім, і в управлінській царині прилад також міг би стати в пригоді, та постає запитання: а судді хто? Нині підбір фахівців щонайменше залежить від професійної надійності «любих друзів» чи кумів...

— Вагомість відкриттів випробовується часом, — коментує проблему кандидат педагогічних наук, ректор «Львівського Ставропігіону» Ярослав Кміт. — Одні здобутки втрачають свою значущість ще за життя їх творців, а інші відкриваються для нащадків у всій своїй фундаментальності після тривалого забуття. У 1920—30-х роках в Європі та США бурхливо розвивалися аналітична психологія, гештальтпсихологія, біхевіоризм тощо. Ці концепції головну увагу скеровували на дослідження неусвідомлюваних процесів психіки, що впливають на адекватність мислення та діяльності людини. Натомість український дослідник Ярослав Цурковський мав за мету з’ясувати, якими саме ментальними засобами людина усвідомлює свій внутрішній світ і довкілля, досягаючи влучності й адекватності дій та вчинків. Він розробив революційну за значенням теорію психічної контрольності. Учений довів, що певні стресогенні чинники людина здатна долати психічною контрольністю, завдяки якій мобілізується весь її потенціал. Практичним втіленням теорії став контролограф.

Свого часу авторський варіант цього приладу успішно використовували для тестування космонавтів, водіїв, операторів машин, спортсменів. Сьогодні в університеті «Львівський Ставропігіон» триває робота над комп’ютерно-програмною версією приладу — інтегральним психоаналізатором. Поки що послідовники Цурковського працюють «на ентузіазмі», а тому шукають у наукових і бізнесових колах України партнерів та інвесторів, котрі розуміють важливість поглибленого самопізнання людини. А стежка вже відома...