«... І жодної політики!» — каже знайома пенсіонерка, котра на президентських виборах працювала в штабі одного з кандидатів і зараз у «відпустці». Вибори для неї — можливість додати до своєї скромної пенсії певну суму й хоча б декілька місяців «почувати себе людиною»: у магазині не відвертатися від вітрини з шинкою, а на ринку не минати рядів з цитрусовими. Ще є мрія, на яку, власне, вона й збирала «виборчі» гроші, — відремонтувати кухню, яку залив сусід зверху. Подорож, вважає, у неї вже була — її посилали у відрядження по області, а один раз їздила на акцію навіть до столиці. Подивившись на обіцянки «зсередини», вона не сподівається на швидкі зміни. Навіть підвищення пенсії не чекає, бо, як каже, з кожною добавленою десяткою стає на двадцятку бідніша. Адже вслід за пенсією зростають і цін!

Перевірка на міцність

Минула виборча кампанія та її результати аж ніяк не вплинули на переформатування сил у Дніпропетровській обласній раді, де більшість за «регіоналами». «Не можна сказати, що ті події, які відбувалися на державному рівні, не відображалися на настроях депутатських фракцій, — каже голова обласної ради й керівник фракції Партії регіонів Юрій Вілкул. — Проте інтереси області для всіх депутатів були пріоритетними. На початку нинішнього скликання в облраді була створена депутатська коаліція (до якої, крім «регіоналів», увійшли також фракції Блоку Лазаренка та КПУ. — Авт.). Треба зазначити, що коаліція більшості завжди була відкритою для всіх депутатів. Офіційних заяв про створення опозиції не надходило. Весь цей час, попри різні політичні погляди, ми працювали злагоджено й конструктивно».

Жодних натяків на перехід в опозицію не висловив і керівник фракції Блоку Юлії Тимошенко Микола Дзоз. «Після виборів працюємо в звичному режимі», — зауважив він. І додав, що головне — не яка політична сила приходить до влади, а як вона дбає про свій народ. І якщо дії влади спрямовані на поліпшення його добробуту, на зміцнення своєї держави, то їх треба підтримувати, а якщо ні — вказувати на помилки. Фракція бютівців в облраді — друга за чисельністю після фракції Партії регіонів, такою залишається і після президентських виборів.

Не вдаються до жодних розколів, за прикладом колег із Верховної Ради, і місцеві «нашоукраїнці». Щоправда, тут особливо й сперечатися нікому — п’ятеро (із дев’яти) членів фракції рідко з’являються у сесійній залі. Зараз, за словами керівника фракції Віктора Гноєвого, триває перевірка партійних організацій. «Не секрет, що після поразки нашого кандидата на президентських виборах частина людей може залишити партію, — каже він. — Хочемо знати, з ким ми лишаємося».

Окрім фракції Блоку Литвина, в облраді працюють ще й шестеро позафракційних депутатів.

Монополії влади не буде

Чи зміниться суттєво цей склад після наступних виборів? Безперечно, що з обранням Віктора Януковича Президентом України позиції «регіоналів» в області зміцнилися. Обласну партійну організацію очолив нещодавно призначений на посаду голови обласної державної адміністрації Олександр Вілкул. Народний депутат Олег Царьов, який досі очолював осередок ПР в області й добровільно склав свої повноваження, сам запропонував цю кандидатуру. Чутки про можливу відставку Царьова точилися більше року. Зокрема, говорили про численні претензії з боку вищого керівництва до того, як триває партійне будівництво та ведеться робота з виборцями на Дніпропетровщині. Тому одні експерти цю відставку вважають наслідком незадовільної роботи Царьова, інші роблять наголос на тому, що це цілком природно, коли член партії, який займає високий пост в області, одночасно буде лідером обласної партійної організації. І що така ротація цілком виправдана, тим паче перед майбутніми виборами до місцевих рад.

На них одним із головних конкурентів «регіоналів» на депутатські мандати може стати політична сила Сергія Тігіпка, котрий підтвердив, що не відмовляється від свого політичного проекту, й наразі його партія розробляє стратегію реформ. Із двох земляків — Тимошенко й Тігіпка — Дніпропетровщина вибрала останнього. Його друге місце з 22,41 відсотка голосів (у В. Януковича — 41,64, у Ю. Тимошенко — 14,81 відсотка) за підсумками першого туру виборів давало кандидату в Президенти Сергію Тігіпку можливість отримати гідне представництво в місцевих органах влади. Чи збережеться цей шанс у віце-прем’єра Тігіпка, очевидно, значною мірою залежатиме від того, який вантаж непопулярних заходів він візьме на себе.

Окрім Юлії Тимошенко, яка, безперечно, намагатиметься взяти реванш і отримати якомога більше місць у місцевих радах, у боротьбу за депутатські мандати на Дніпропетровщині може поборотися і «Фронт змін» Арсенія Яценюка, якому на президентських виборах жителі області віддали 6,54 відсотка голосів. Але Яценюку для того, щоб отримати результат, треба дуже поагітувати — не так словами, як справами, бо в області присутність його політичної сили, м’яко кажучи, не помітна.

До цих, як видається, основних учасників перегонів, приєднається також Блок Лазаренка. Так-так, того самого Павла Івановича Лазаренка, колишнього Прем’єр-міністра України, котрий і зараз — хоч і на відстані (як відомо, він перебуває у США) — виконує обов’язки депутата і є членом фракції, якою керує його рідний брат, заступник голови облради Іван Лазаренко. Фракція нараховує 17 членів і є третьою за чисельністю в обласній раді. Крім того, своїх представників «лазаренківці» мають у переважній більшості районних і міських рад, де цю політичну силу презентують понад півтори тисячі депутатів, і ще 1100 — в сільських і селищних. На минулих виборах партія «Громада» вперше йшла в складі блоку, приєднавши до себе СДПУ та СДС. Не виключено, що на майбутні вибори до місцевих рад «громадівці» підуть самостійно.

І нарешті: присутні нині в обласній владі «литвинівці» й комуністи також можуть взяти свій відсоток голосів. Але, звичайно, за умови, що вибори до місцевих рад відбуватимуться за партійними списками.

Чи зрубають гілку?

— Не плекайте надій на мажоритарну систему, — порадив один із депутатів Дніпропетровської міської ради, — не приймуть вони (тобто Верховна Рада) такого рішення. Це все одно, що рубати гілку, на якій сидиш!

— А ми з перших днів розпорядженням голови обласної ради закріпили депутатів за округами. Незважаючи на те, що вибирали їх за партійними списками — ніхто ж цього не забороняє, — каже Юрій Вілкул. — Мешканці територіальних громад відчули реальну підтримку влади, завдяки депутатам вирішено чимало нагальних проблем.

— Так, депутатська робота, насамперед, має бути спрямована на округ, за яким закріплений депутат, — погоджується Микола Дзоз. — Але те, що я закріплений, — погано. Бо якби обирався на тому окрузі, то відповідальність була б двостороння: моя — за виборців, а виборців — за свій вибір. Я — однозначно за мажоритарну систему.

— Як партійний керівник я не мав би підтримувати цю пропозицію. Бо тоді не буде смислу в партійних структурах на місцях. Партії перестануть відігравати ту роль, яку відіграють зараз. Та й депутатам працювати через партійні організації легше — хоча би тому, що в кожному районі є офіс, де можна вести прийом, є люди, які можуть допомогти, — пояснює Віктор Гноєвий. — Але виборці хочуть спілкуватися з депутатом, а не з партією! Тому краще буде повернути мажоритарну систему для виборів на місцевому рівні. Це, до речі, вирішить і проблему в містах: припиняться чвари в тих міськрадах, де всенародно обраний міський голова не представляє фракцію більшості в раді. З окремих депутатів йому легше буде сформувати свою коаліцію більшості та ефективно працювати.

Дніпропетровська область.

Мал. Миколи КАПУСТИ.