Післязавтра Чистий четвер — час пекти паски й розмальовувати писанки. Раніше про писанкарство говорили винятково як про мистецтво, а не як про щось таке, що можна створити власноруч. Узагалі сьогодні мало хто розуміє різницю між крашанкою та писанкою, і дедалі частіше віддають перевагу «великоднім наклейкам», які не мають нічого спільного з народними традиціями.
Яйце з прадавніх часів символізує продовження життя, народження живого з неживого (курки з яйця). Яйця, як символ відродження, знаходили в язичницьких похованнях, у міфах багатьох народів світ народжується з велетенського яйця. Тому писанка (нанесені на яйце божествені символи) вважалася могутнім талісманом проти злих сил. Це була своєрідна молитва, на якій зображували мати-прародительку, сонце, риб, оленів, півнів, світове дерево. Кожен із цих образів був символом, який означав прохання. Приміром, жінка, яка хотіла народити дитину, малювала на писанці зірки та крапки, що символізують дітей. Щоб бажання збулося, цю писанку слід було подарувати дітлахам. Селяни часто малювали заштриховані трикутники, просячи в природи дощів. На сучасних писанках можна зустріти орнаменти, що збереглися з часів палеоліту! Скажімо, так званий візерунок «ведмежі лапи» чи «вовчі зуби» — це відгомін культів поклоніння первісних людей ведмедю та вовку. Розповідати про символіку писанки можна безкінечно, тут варто лише зацікавитися. Проте не менш цікаво створити писанку самому.
У столичному музеї Івана Гончара щороку перед Великоднем усіх охочих вчать мистецтву писанкарства. Причому кількість бажаючих власноруч виготовити писанку зростає. В одну із субот майстер-клас відвідали 250 осіб! І, за словами старшого наукового співробітника музею Мирослави Вертюк, до них почали приходити не лише класи зі шкіл, а й молоді сім’ї з дітьми. «Це дуже важливо. Бо якщо до нас прийшли батьки з дітьми, це означає, що традиція писанкарства в цій родині збережеться», — підкреслила науковець. А зберегти цю традицію справді необхідно.
Передусім, розповідає Мирослава Вертюк, треба розрізняти крашанку та писанку. Крашанка — це варене яйце, яке фарбують найчастіше в один колір (здебільшого червоний чи коричневий) і потім у Великдень їдять. Крашанками грають «у битки» — б’ють одне яйце об інше, чиє трісне — той програв. Писанки не варять, це сирі яйця, які розписують, а потім дарують чи зберігають увесь рік.
Щоб створити писанку, вам знадобляться: яйце (краще візьміть пусте, без білка та жовтка), простий олівець, писачок (спеціальний інструмент для нанесення воску на яйце), свічка, оцет, фарби для вовни та м’яка ганчірка.
У давні часи, розповіла Мирослава Вертюк, звичайно, фарби для вовни ніхто не використовував, бо їх просто не було. Брали натуральні барвники: лушпиння цибулі, настій із буряка, коріння яблуні. Однак сьогодні для виготовлення писанок використовують досягнення хімічної промисловості — фарби. Проте ще раз нагололошуємо, що писанки, особливо виготовлені за допомогою фарб, не можна їсти!
Тепер, коли у вас усе готово, оберіть малюнок. Пам’ятайте, що, створюючи писанку, ви пишете прохання до природи. Тому писанкарі кажуть, що перед тим, як створювати писанку, треба помолитися, і писати її «з чистим духом».
Як обрати малюнок? Якщо у вас під рукою немає відповідної книги чи писанки, подарованої вам вашими предками, і навіть Інтернет, де можна знайти багато інформації про писанкові узори, вам недоступний, то спробуйте зобразити найпростіші символи. Скажімо, на щастя та здоров’я можна намалювати знак сонця — восьмираменну зірку; на врожай та довголіття — рослинні орнаменти: дубові, кленові листки.
Обравши малюнок, нанесіть його олівцем на яйце. Потім писачком наведіть малюнок воском, розігріваючи писачок над свічкою, щоб віск у ньому розтопився. Потім занурте яйце в оцет, щоб його знежирити, потім — у фарбу. Після цього висушене яйце розігрійте свічкою та витріть віск ганчіркою. Нанесений малюнок залишиться білого кольору. Ось у вас і вийшла найпростіша двохкольорова писанка. Щоб створити складнішу, треба або почитати відповідну літературу (до речі, в музеї мені порадили скористатися порадами Віри Манько, викладеними в книжці «Українська народна писанка»), або все ж відвідати майстер-клас із писанкарства. Успіхів!
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
