Схоже на те, що минулорічний недобір цукру став уроком для аграріїв Тернопільщини. А ще стимулює висока ціна на цей продукт, тому нинішнього року сільгосппідприємства планують виділити під цю культуру понад 44 тисячі гектарів — на 10 тисяч більше, ніж торік. Ще 8,2 тисячі гектарів обіцяють засіяти селянські господарства: буде цукор якщо не на продаж, то для себе.
— Посіяли б і більше, — каже начальник обласного управління агропромислового розвитку Андрій Хома, — але цукор подорожчав взимку, а грунт під цукровий буряк готують з осені. Можливо, деяка частина площ вивільниться з-під озимого ріпаку, який погано перезимував. Їх можна засіяти буряком: поле під ріпаком оброблене, мов грядка.Андрій Іванович згадує, що коли на одній з нарад у червні минулого року він прогнозував ціну цукру на рівні 7 гривень за кілограм, то його назвали панікером. Натомість вона зросла мало не вдвічі. Але, як завжди, виграли від цього передусім трейдери. Сільгосппідприємства задекларували ціну на рівні 6 — 6,5 гривні, а перекупники продавали по 9,5. І все-таки господарства, які мали цукор, дещо зміцнили фінансове становище. Принаймні матимуть за що провести посівну. Нині цукор трохи подешевшав, але не настільки, щоб його було невигідно сіяти.
Проте не всі такої думки. ТОВ «Україна», що у Підволочиському районі, цього року цукровий буряк не сіятиме. Не сіяли цю культуру і торік, хоч позаторік господарство, яке очолює Герой України Олег Крижовачук, здало на цукровий завод 140 тисяч тонн цукрових буряків. А вирощувати їх тут уміють, врожайність — понад 600 центнерів з гектара. Сучасну техніку також мають. Олег Петрович спершу відмовився коментувати своє рішення, а потім сказав: «Ось коли матимемо свій цукровий завод, тоді й сіятимемо». Це не така вже й фантастика, як може видатися на перший погляд. Тепер «Україна» споруджує сучасний елеватор, який, можливо, вже прийматиме цьогорічний урожай. Отож проблема із зберіганням зернових буде вирішена для сільгосппідприємств району.
Що й казати, відносини з цукроварами — болюча для аграріїв тема. Заради справедливості слід сказати, що вони завжди були непростими, а нині — й поготів.
Сільгоспвиробники чекають, що і держава задекларує свою політику в галузі виробництва цукру. Торік практично не виконувалась жодна аграрна програма. Із запланованих 150 мільйонів гривень різного виду допомоги область отримала лише 17. Усе це, звичайно, вилізе боком під час посівної, на яку бракує понад 100 мільйонів гривень. Але хлібороб завжди з надією виходить у поле...
Трохи статистики. Цього року Тернопільщина планує виростити 1,7 мільйона тонн буряків і виробити до 200 тисяч тонн цукру. Торік відповідно 1,2 мільйона тонн і 134 тисячі. За останні п’ять років «найурожайнішим» був 2006-й, коли область мала майже 230 тисяч тонн цукру. Але, зокрема, через низьку ціну на солодкий пісок почався спад. Лише населення скоротило виробництво солодких коренів у десять разів, сільгосппідприємства — майже вдвічі. Так що цьогорічний плюс у 10 тисяч гектарів — лише перший крок до повернення вже завойованих позицій.
Тернопільська область.
Мал. Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.
