Подайте гроші на посівну!

У господарствах бракує коштів для проведення весняно-польових робіт. На Вінниччині їх дефіцит становить приблизно 55 мільйонів гривень.

— У нас склади забиті... грішми, — гірко жартує керівник одного із сільгосппідприємств. — Минулорічне зерно так і не продали. Схоже, зробити це вдасться не скоро. Якщо восени за тонну давали вісімсот гривень, то нині про таку ціну вже не йдеться, торгуватися починають із шестиста гривень за таку ж кількість збіжжя. Причина навіть не в апетитах трейдерів. Хоча вони, на відміну від нас, завжди залишаються з прибутками. Біда в іншому — їм не повернули кошти за експорт зерна, маю на увазі податок на додану вартість. От і «скинули» ціну. А нам вивернули кишені ще й тим, що не заплатили обіцяну дотацію за цукрові буряки. Теоретично гроші є, а насправді...

Співрозмовник каже, якби вдалося продати зерно, що лежить на зберіганні, не треба було б просити милостиню. Коштів вистачило б і на закупівлю насіння, і на придбання пального. Як бути нині, не знає. Банки припинили кредитування. На державу сподівання марні, бо без прийняття бюджету нічим не допоможе. «Якщо ситуація не зміниться, — припускає керівник господарства, — частина поля залишиться незасіяною. Трохи тішить те, що весна запізнилася. Є якийсь час на пошук, як вийти з ситуації».

— Пам’ятаю, у деякі роки на посівну знаходили кошти в обласному бюджеті, — приєднується до розмови ще один господарник. — Коли було складно, депутати збиралися, перерозподіляли бюджет і нам перепадало трохи грошей. Чому б тепер не зробити так само? Не можна ж залишити поле голим. Бо самі такими станемо. Як мені відомо, більшість господарств має гроші. Там, де потужні інвестори, фінансових проблем не виникає. Могли б керівники області звернутися до багатих з проханням, щоб допомогли бідним. Ми б восени повернули позичку. Якщо не хочуть допомогти грішми, нехай допоможуть технікою, чи насінням...

Навіть у багатих, як їх назвав співрозмовник, викликає занепокоєння те, що чим ближче до посівної, тим дорожчим стає пальне. Аграрії не пам’ятають жодного року, коли б у час «гарячих» польових робіт його постачальники не «накручували» ціни. Обіцяних державою десять відсотків від потреби дизпалива за пільговими цінами аж ніяк не вистачить, щоб засіяти поле.

Поки бідні шукають грошей, багаті вже вийшли в поле. У південних районах краю — Ямпільському, Крижопільському та Томашпільському — значну частину земель орендує концерн «Укрпромінвест».

— Із двадцяти тисяч гектарів озимини вже підживили аміачною селітрою посіви на дванадцяти тисячах, — каже заступник начальника Ямпільського районного управління сільського господарства Василь Рочняк. — Техніка працює по мерзлоталому грунту. Дехто виводить у поле механізми вже о другій ночі. Інвестор забезпечив господарства переважно іноземними машинами й механізмами. У них така система освітлення, що можна працювати навіть темної ночі. Так, до речі, збирали буряки восени. Ловили погожу пору. Тепер використовують нічні заморозки, щоб машини могли без перешкод рухатися полем. Сніг у нас уже зійшов. Лежав довше, ніж у минулі роки. Бо покривало було товстіше. Тому звичний графік посіву ранніх зернових доведеться змістити. Передбачаємо, початок посівної припаде на першу декаду квітня. Під кінець декади, сподіваємось, сіятимуть у всіх господарствах. Хоча традиційно цю роботу починали в останній тиждень березня. Холодна сніжна зима внесла корективи.

У тих господарствах Ямпільського району, де землю орендує концерн «Укрпромінвест», про проблеми з польовими роботами не йдеться. За словами пана Рочняка, у них забезпечені насінням, добривами. Без пального техніка теж не залишається. Інвестори, як і в минулі роки, обіцяють засіяти кожен клаптик орендованої землі. Незважаючи на те, що так само мають фінансові проблеми. За словами Василя Рочняка, третина минулорічного зерна в районі також лежить на складах. Тому й затрати коштів на гектар ріллі зменшаться у нинішньому році.

— Поки в державі не буде гнучкої цінової політики у питанні закупівлі хоча б основних сільськогосподарських культур, аграрії постійно відчуватимуть дефіцит коштів, — каже досвідчений керівник одного з господарств Ямпільщини. — Де таке бачено, щоб господарство виростило добрий урожай і не змогло його реалізувати? Ціни, які нам пропонували восени і роблять це тепер, нижчі від собівартості зерна. Хіба можна на таке погодитися? Проблема реалізації зерна минулорічного врожаю не тільки наша. Така ж ситуація загалом у державі. Її треба вирішити розумно. Та ще й швидко. До нових жнив. Інакше буде ще більше проблем.

Озимі у згаданому Ямпільському районі вийшли з-під снігу в задовільному стані. Саме його висока товщина врятувала рослини від загибелі під час сильних морозів. Нинішньої зими вони не обминули навіть цей південний район, що на кордоні з Молдовою. А ось площі під ріпаком доведеться пересівати. Керівники деяких господарств кажуть, що робитимуть це переважно круп’яними культурами. Посіють більше гречки, гороху, вівса, кукурудзи. На них збільшився попит.

Загалом в області така сама ситуація — озимий ріпак потребує поновлення приблизно на половині площ. У минулі роки у такій ситуації висівали ярий ріпак. Однак ця культура не віддячує високою врожайністю. Замість неї сіятимуть кукурудзу, сою та зернові. Від їх вирощування у господарствах теж мають прибуток. До того ж немає проблем з посівним матеріалом.

Так само планують розширити площі під цукровими буряками — приблизно до 72—75 тисяч гектарів. Торік не посіяли навіть 50 тисяч.

— Значне підвищення вартості цукру спонукало господарників до того, що вони, як мовиться, зняли капелюха перед традиційною для нашого регіону культурою, — кажуть фахівці обласного управління сільського господарства і продовольства. — Якщо вдасться засіяти задекларовану площу, навіть за середньообласного показника врожайності буряків, з отриманої сировини можна буде зварити приблизно триста тисяч тонн цукру. Щоправда, це попередні розрахунки. У 2009-му вінницькі цукровари видали «на-гора» тільки 205 тисяч тонн солодких кристалів. Такого низького показника регіон, який називають «цукровим Донбасом», не мав за всі роки незалежності держави.

Вінницька область.