Аграрії країни засіяли ярими зерновими понад 100 тисяч гектарів, повідомив віце-прем’єр з питань АПК Віктор Слаута. З них у Криму — 60 тисяч гектарів, ведуть роботи Херсонська, Миколаївська і Одеська області. У двадцяти регіонах «повним ходом йде підживлення озимих культур».
Розгортаються весняно-польові роботи, треба сіяти, місцями — пересівати. У кожному регіоні свої складнощі, якщо озимі уціліли, то потрібні додаткові кошти для придбання тієї ж аміачної селітри — щоб зміцнити ослаблі за тривалий морозний період рослин. Кожна область вибирає свою стратегію.
«На Полтавщині пересіватимемо всі площі, де озимини збереглося менш як 70 відсотків», — такі наміри озвучив під час науково-практичної конференції у Києві начальник обласного управління АПК Олександр Сень. І пояснив: «У країні більш-менш нормальна ситуація з озимими, це означає, хлібом ми будемо забезпечені, отож зберігати низьковрожайні площі немає сенсу».
«Ми інколи зловживаємо терміном «складні погодні умови», — зазначив Олександр Сень, — але в Полтавській області вони на весну так окреслюються. Я не хочу нагнітати ситуацію, але 80 відсотків озимини у нас було під кіркою, частина льоду досі лежить в північних районах. 45—60 днів кірки на полях — самі розумієте, що це таке, які це може мати наслідки. Ще одне питання — час відновлення вегетації. У нас є напрацювання вчених, що якщо пізнє відновлення вегетації — низька врожайність озимини може бути, хоча високою очікується якість.
Чим пересівати? Вважаємо, ячменем — не надто перспективно. Ним пересіватимемо до 30 відсотків. Ще 45—50 відсотків — кукурудзою, 15 — соєю, 6—7 — можливо, буряками. Буряки не по глибокій оранці можна посіяти, але за певних умов. І невелику кількість соняшнику — старатимемося, щоб його було якнайменше, бо й так цієї культури у структурі посівів багато».
