Першопричина скасування відразу декількох маршрутів — їхня нерентабельність. Як пояснює головний інженер підприємства «Лугелектротранс» Володимир Березниченко, для ремонту трамвайних колій, довжина яких становить 92 км, потрібно 7 млн. грн. Заміна одного кілометра контактної мережі обходиться підприємству в 1,5 млн. грн., а щоб купити новий трамвай, потрібно 4,5 млн. грн. Якщо вартість «маршрутки» окуповується протягом року, то за трамвай можна повернути гроші тільки після закінчення 12 років його роботи. Сьогодні загальна кількість одиниць цього виду транспорту в Луганську 25, а двадцять років тому парк трамваїв в обласному центрі налічував 120 вагонів.
Ситуація в «Лугелектротрансі» сьогодні не із кращих. Із очікуваних на підприємстві 800 тис. грн. компенсаційних коштів за перевезення пасажирів-пільговиків було отримано лише 100 тис. Заплановані бюджетні гроші на підтримку й розвиток — 4,5 млн. грн. — також не отримані. При цьому фонд заробітної плати на «Лугелектротрансі» становить понад 1 млн. грн. Протягом чотирьох останніх місяців зарплата виплачується не в повному обсязі. За словами головного інженера, у розвиток підприємства більше десяти років нічого не вкладається. Раніше трамвайно-тролейбусне господарство отримувало підтримку на державному рівні, нині перебуває у віданні місцевої влади. Підтримка міста поки що великого позитивного ефекту не має.
