Якщо до завершення очищення душ Великим постом залишився тиждень, то скільки часу піде на прибирання наших вулиць — запитання відкрите. Останні кілька місяців, приміром, у столиці, на бруд на вулицях дивилися крізь пальці. Сьогодні ж у більшості міст країни, в тому числі й у Києві, — велике прибирання. Але чому про те, що наші будинки, під’їзди, парки та сквери мають бути чисті, згадуємо лише перед Великоднем?Написати цей матеріал мене надихнуло зображення на знімку. Повз цей «Запорожець» доводиться проходити ледь не щодня. Протягом літа, осені та зими я спостерігала, як «акумулюється» купа сміття за ним, проте жоден комунальник не поворухнув пальцем, щоб вона зникла. Хоча цей «Запорожець» стоїть не у глухому закутку, а у центрі Відрадного проспекту столиці.
Проспект перетинає вулиця з пафосною назвою Героїв Севастополя. Сьогодні вона має такий вигляд, ніби нещодавно тут справді велися бойові дії. Гілля дерев, поламаних під час пам’ятної бурі 29 грудня, скелети новорічних ялинок, трупи бродячих собак, яких нещадно травлять, а потім їх рештки тижнями не забирають, плюс купи побутового сміття з приватного сектору — ось такий вигляд героїчної вулиці. Та звинувачувати людей з приватного сектору складно — в них немає контейнерів і викидати непотріб нікуди. Тому вулиця Героїв Севастополя поступово перетворюється на великий смітник.
Власне через те, що в Києві викинути сміття часто нікуди, і з’являються величезні купи продуктів життєдіяльності, як ось ця біля «Запорожця». Це легко зрозуміти, якщо хоча б раз спробувати викинути що-небудь на вулиці. Проекспериментуйте і побачите, як довго вам знадобиться шукати смітник. Лише надзвичайно соціально-відповідальна людина чесно нестиме обгортку від шоколадки кілька сотень метрів (у кращому разі), щоб його знайти.
Проте частіше в нас трапляється, як у прислів’ї: «Який їхав, таку й стрів». Смітників немає, а там, де вони є, — навколо гори непотребу. Виходить, проблема, не в безладі на вулицях, а, як писав Булгаков, у безладі в головах.
Фото автора.
