Одеська область завжди була рибним краєм. Дельти Дунаю й Дністра, знамениті бессарабські озера, морські лимани — кишать рибою. Відповідно, і браконьєрів водиться чимало. А їхня кількість, на жаль, не зменшується.
— Наше законодавство занадто м’яко, якщо не сказати, делікатно, ставиться до браконьєрів, — вважає Валентин Кольчак, начальник відділу рибоохорони «ЗахЧоррибоохорони». За чверть із лишком століття роботи в системі рибоохорони він «намотав» не одну сотню тисяч кілометрів, переслідуючи браконьєрів. І знає про водойми регіону все: яка риба там водиться, де можуть бути «рибні бандити», яким перекупникам і на які ринки області відвезуть вони незаконний улов.
Сьогодні Валентин Андрійович є начальником 90 рибінспекторів, які працюють у системі «ЗахЧорибоохорона». Браконьєри знають — якщо рибінспектори піймали їх на «гарячому», пощади й поблажливості чекати не доведеться.
— У браконьєрів геть відсутнє відчуття неминучості покарання за варварське ставлення до природи. Донедавна нашою основною зброєю в боротьбі проти них був Кодекс про адміністративні правопорушення, зокрема його 85-та стаття, — розповідає В. Кольчак. — Але максимальне покарання за цією статтею передбачає накладення штрафу в розмірі від 20 до 40 не оподатковуваних мінімумом доходів громадян. А також конфіскацію знарядь і засобів здійснення браконьєрства. Для більшості порушників ці штрафи — як мертвому припарки.
Сьогодні розмір максимальних штрафних санкцій, відповідно до недавно прийнятого Верховною Радою Закону «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України з питань мисливського господарства, полювання й рибальства, охорони, використання й відтворення тваринного світу», виріс до 400 не оподатковуваних мінімумів. Цим законом запроваджена також кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до трьох років за використання електроструму, вибухових або отруйних речовин при здійсненні рибальства. Нарешті «екологічних бандитів», які використовують незаконні методи лову, каратимуть на «повну котушку».
В управлінні «ЗахЧоррибоохорона» розповідають, що протягом року в зоні відповідальності управління фіксується до 8 тисяч порушень. 28 відсотків з них становлять грубі порушення із застосуванням заборонених промислових сіткових знарядь лову. 50 відсотків порушників із забороненими знаряддями лову затримують на березі.
На цей злочин перед природою йдуть «браконьєрські відморозки», які не думають про завтрашній день, знищують рибу варварським способом, упевнені в рибоохороні.
— «Електрики» виходять на воду зазвичай уночі на гумових човнах, — розповідає Валентин Кольчак. — Гребуть тихо, без зайвого шуму. Кинули електровудочку у воду й практично відразу починають збирати постраждалу від електрошоку рибу. У радіусі 25 метрів у напівнепритомному стані спливає кількасот риб. А тим мешканцям річкових і морських глибин, які опинилися в радіусі 50 метрів, не пощастило удвічі — самки втрачають можливість відтворювати потомство.
У 2009 році рибінспектори управління вилучили у браконьєрів 6,5 тисячі промислових знарядь лову й конфіскували 40 тонн незаконно виловленої риби.
— Спасибі народним депутатам, які ухвалили такий потрібний для суспільства закон, що охороняє тваринний світ від варварського знищення, — каже Валентин Андрійович. — Ми сподіваємося, що це тільки перші кроки до того, щоб зробити більш жорстким екологічне законодавство. Гадаю, настала необхідність розширити права рибінспекторів під час складання протоколів про порушення чинного законодавства.
Крім того, захисники мешканців водних глибин наполягають на скасуванні постанови Кабінету Міністрів України № 1340 від 1998 року, в якій ідеться про механізм реалізації конфіскованої у браконьєрів риби.
— Наші водойми й риба, що там водиться, — не калюжа, в яку можна плювати, — впевнений Валентин Кольчак. — Із цих водойм природа дарує нам диво за назвою риба.
