Нова влада Януковича-Азарова демонструє відвертий сексизм у державній політиці. Раніше західна преса називала сексистом Віктора Януковича, нині Прем’єр-міністр Микола Азаров отримав порцію критики від представників німецького Бундестагу за неадекватне ставлення до жінок.
Довідково: Сексизм — це упереджене ставлення до певної статі, що проявляється в штампових уявленнях щодо ролі цієї статі в житті суспільства й держави.
Жінки мають бути на кухні й неспроможні проводити реформи — такі заяви з вуст українських лідерів неприпустимі й шкодять Україні, вважає Віола фон Крамон-Таубадель — речниця з питань України фракції «зелених» у Бундестазі. В інтерв’ю Deutsche Welle вона заявила, що не можна миритися з такими заявами Віктора Януковича та Миколи Азарова про жінок.
Цитата депутата Бундестагу: «Такі висловлювання для цивілізованого суспільства — це просто удар в обличчя. Такі заяви більше шкодять Україні, ніж це можна собі уявити. Зараз у багатьох суспільствах є намагання інтегрувати якомога більше жінок у владні й бізнесові управлінські структури. Переважно так чинять дуже успішні країни. Це держави, які розуміють, що без жінок неможливо досягнути прогресу ні в суспільстві, ні в політиці, ні в економіці. Варто поглянути на ту ж Норвегію, яка з 2006 року має закон, за яким 40 відсотків членів усіх наглядових рад мають бути жінки. Половина міністрів в іспанському уряді — теж жінки. Схожі тенденції спостерігаються і в азійських країнах. Не йдеться про те, як розвинута країна. Йдеться передусім про те, що жінки мають право голосу!».
В інтерв’ю Deutsche Welle німецький депутат зазначила, що в Західній Європі глава уряду, який говорив би про непридатність жінок проводити реформи, не мав би політичного майбутнього. Депутат Бундестагу переконана, що українські жінки повинні захищати свої права.
Проблема сексизму Азарова проявилася 19 березня ц. р. у Дніпропетровську, де він заявив, що «не жіноча це справа — проводити реформи в Україні».
Ще раніше, 20 січня 2010 року тодішня народний депутат від Партії регіонів Ганна Герман заявила, що кандидату в президенти Віктору Януковичу немає про що дебатувати з його суперником Юлією Тимошенко. Затим уже сам Янукович запропонував Тимошенко реалізувати на кухні свою жіночу примху щодо проведення дебатів напередодні другого туру виборів глави держави. Хоча дебати зовсім не примха, а демократична необхідна процедура, передбачена українським законодавством.
У такий спосіб інтелектуальну відсталість кандидата порівняно з кандидатом жінкою намагалися замаскувати за штампом «із жінкою нема про що говорити». Але тим самим продемонстрували й Україні і світу свої печерні стереотипи мислення, характерні для позаминулого століття. Тоді на цей випад Януковича не забарились відгукнутися провідні західні видання. Сьогодні вже Азаров продовжує справу Януковича: він принижує жінок і робить дурну славу для України.
Разом із тим, образ жінки-матері — це одна з основ української сутності. Усі вітчизняні філософи й антропологи наголошують на величезній ролі жінки на всіх етапах нашої історії. У всі часи Україна була змушена воювати, відбиваючи напади ворогів. Коли чоловіки були на війні, жінка виховувала дітей, вела господарство, керувала фінансами в домі. І сьогодні саме на плечах української жінки тримаються сім’ї, домашні господарства, торгівля, медицина, освіта.
Шанування образу жінки-матері генетично закладено в українцях. Цей образ оспіваний у класичній поезії, народних піснях, думах і легендах. Але докоряти Януковичу й Азарову через зневагу до жінок не варто. Змінити їхню натуру закликами й протестами неможливо. Вони такі і з цим нічого не поробиш. Зрештою, ні один, ні інший навіть не є українцями.
Та як так сталося, що мільйони, переважно малозабезпечених, вибрали купку мільярдерів, які тепер окупували державну владу? Як мільйони, серед яких половина жінок, проголосували за тих, хто відверто й публічно жінок зневажає? І відповідь є. В Україні була застосована неймовірна за масштабами технологія маніпуляції свідомістю. Іншими словами — народ просто обдурили.