Уряд заявив про підготовку до продажу націоналізованих торік банку «Київ», Укргазбанку і Родовід Банку.
Принаймні про намір готувати на приватизацію ці установи вже заявив віце-прем’єр Сергій Тігіпко.
Нагадаю, рекапіталізувавши ці фінустанови, Міністерство фінансів стало власником 99,94 відсотка акцій банку «Київ», 99,94 відсотка акцій Родовід Банку і 87,72 відсотка акцій Укргазбанку. Фактично капітал націоналізованих банків зріс на 17 мільярдів гривень. Але як це вплинуло на відновлення їхньої платоспроможності, сказати важко з огляду на той факт, що їхні цінні папери перебувають у заставі Нацбанку. Відтоді й заставні активи переоцінювали, й рефінансування подовжували на сім років під залікову ставку плюс 0,5 відсотка, й монетизації удостоювались далеко не всі облігації держпозики (ОВДП). Потрібен серйозний аудит по кожному банку окремо, що, схоже, і має на увазі Сергій Тігіпко, коли каже, що підготовка до приватизації — це нелегкий і некороткий шлях.
Поки що націоналізовані банки рахують збитки, тоді як, нагадаю, метою їхньої націоналізації було відновлення платоспроможності та інвестиційної привабливості. Дехто з банкірів вважає, що різниця між продажем і вартістю рекапіталізації сформує ціну, яку країна заплатила за кризу. Хіба що дуже умовну ціну. Вже тому, що вартість внутрішніх запозичень на ринку не є сталою. Нинішня зацікавленість іноземних інвесторів у придбанні ОВДП навіть з доходністю, яка не покриває інфляційних ризиків, може до кінця року принести таке бажане для економіки зниження процентних ставок за кредитами. Тим часом поточна вартість націоналізованих банків навряд чи перевищує розмір їхнього капіталу. І важко сказати, кого міг би зацікавити Родовід. Зрештою, це добре, що уряд заявляє про намір повернути до держбюджету все, що від нього взяли, але, якби, скажімо, торги організувати зараз, то виручка вочевидь би продавців розчарувала й не покрила б десятої частки державних капітало-вкладень.
Днями екс-міністр економіки Богдан Данилишин визнав за помилку підтримку урядом системних банків — це також можна зрозуміти. При цьому він упевнений, що таких має бути в країні значно менше, ніж зараз. Як на мене, так і станеться, на що вказує рішучість нового уряду вивести приватизаційний процес у країні на стратегічний рівень, іншими словами — приватизацію держактивів зробити стратегією. Гриф «не чіпати» вже запропоновано зняти з низки стратегічних підприємств, у тім числі й трьох вищезгаданих фінустанов. Найбільш перспективними для продажу Сергію Тігіпку (а хіба тільки йому одному?!) видаються акції енергорозподільних компаній, «Укртелекому», «Луганськтепловозу». Судячи з миттєво розкладеного кадрового пасьянсу в держкомпаніях, які регулюють найважливіші сфери впливу, вже не видається фантасмагоричною приватизаційна виручка за рік у 10 мільярдів гривень. А не приведи Боже, прийде нова криза, то уряд запропонує черговий план порятунку приватного сектору — чи то промислових гігантів, чи то системних банків.