Щоб дивитися на зірки, треба врятувати очі

У родині Людмили та Андрія Андрієць підростають три донечки. Старша Оля навчається у шостому класі, Тетянка — у четвертому, а найменшенька Інночка пішла в перший клас. У родині було свято — наймолодша донечка стала школяркою. Але свято виявилося затьмареним — у дівчинки зненацька й досить дивно почала світитися, немов у кішки, жовтим кольором зіниця лівого ока, а незабаром дівча перестало ним бачити.

В Ізмаїлі, де мешкає родина Андрієць, окуліст поставив дівчинці діагноз — відшарування сітківки. З таким діагнозом шестирічну Інну Андрієць прийняли в дитячому відділенні НДІ очних хвороб і тканинної терапії імені академіка В. П. Філатова.

Завідувачка відділу дитячої офтальмології професор, доктор медичних наук Надія Боброва після поглибленого медичного обстеження дитини поставила діагноз. Для батьків Інни він пролунав як вирок — у дівчинки розвивається однобічна ретинобластома. Це — злоякісна внутріочна пухлина сітківки ока. Розвивається вона здебільшого у дітей. Захворювання — рідкісне, один випадок припадає на 20—40 тисяч новонароджених дітей.

— У Інни діагностували 3-тю стадію онкологічного захворювання, — розповідає Надія Федорівна. — 3-тя стадія — проростання пухлини за межі очного яблука. У разі проростання в очницю з’являється прогресуючий екзофтальм. Пухлина руйнує стінки очниць і проростає в навколоносові пазухи й потім по зоровому нерву проникає в порожнину черепа, вражаючи мозок.

Сучасна світова офтальмологія до сьогодні знала один-єдиний спосіб лікування ретинобластоми — це видалення ока. Для проведення цієї операції потрібен був дозвіл батьків на видалення ока. А батьки категорично відмовлялися давати згоду й благали медиків урятувати око дитині.

Надія Боброва останнім часом зайнята розробкою принципово нового терапевтично-хірургічного методу для лікування ракових пухлин ока. Цей метод нині проходить усі стадії дослідження перед впровадженням його в медичну практику.

Яке рішення має прийняти в цій ситуації лікар? Ризикнути? А якщо операція за новою методикою виявиться невдалою і дитині таки доведеться видалити око? Чи не ризикувати — і піти второваним шляхом, яким користуються всі офтальмологи світу. Надія Федорівна розуміла, що від її рішення залежить подальша доля дівчинки, але не могла дати стовідсоткової гарантії успішного завершення операції. Батьки Інни, яким вона розповіла про свій метод, про свої сумніви, не роздумували: «Якщо є хоча б один шанс урятувати дитя — рятуйте. Ми молитимемося Богові, щоб операція пройшла успішно», — заявили вони.

І Надія Федорівна призначила день операції. Під загальним наркозом і контролем надточного електронного мікроскопа, за допомогою найтоншої голки, намагаючись не ушкодити пухлину, професор Боброва ввела в порожнину ока препарат, що руйнує ДНК ракових кліток і призводить до їх загибелі. Потім Інні призначили курс системної поліхімеотерапії.

Рівно за місяць під час контрольного огляду Інни Андрієць з’ясувалося, що злоякісна пухлина зменшилася в 10 разів, зморщившись до двох малесеньких грудочок біля задньої стінки ока. Надія Федорівна повторно провела операцію і ввела препарат в око дівчинки з іншого боку, до залишків пухлини, і призначила хворій повторний курс поліхімеотерапії. Ну а під час другого контрольного огляду дівчинки було діагностовано, що злоякісна пухлина зникла. Вона перетворилася на плаский рубець, а відшарована сітківка самостійно прилягла до задньої стінки ока.

Око не лише вдалося зберегти, але сталося диво — до шестирічної Інни Андрієць повернувся зір і тепер, як каже дівчинка, вона може дивитися на зірки й знову ходити до школи.

Якщо відкинути складну медичну термінологію, то унікальність терапевтично-хірургічного методу, розробленого й застосованого одеським професором Надією Бобровою, полягає в тім, що вона вперше у світі поєднала операцію з введення препарату, що руйнує ДНК ракової пухлини, у порожнину ока із системною поліхімеотерапією. Принципова схема такого лікування у світі відома. У цьому напрямку працюють офтальмологи США, Японії та Ізраїлю. Але тамтешні вчені спосіб транспортування препарату, що руйнує ракову пухлину, у порожнину ока обрали, скажімо так, досить складний і, як показує час, недостатньо ефективний.

У світовій офтальмології повідомлення з Одеси про успішне завершення унікальної операції, яка дала сенсаційний результат, спричинило шквал захоплень. Надію Боброву запросили виступити з науковою доповіддю про новий метод лікування очних ракових пухлин на міжнародному медичному конгресі, який відбудеться в червні в Берліні.

Новий метод лікування, розроблений доктором медичних наук Надією Бобровою, набуває особливої значимості у світлі приєднання України до європейської програми з порятунку недоношених дітей. Ретинопатія (відшарування сітківки) найчастіше зустрічається саме у недоношених дітей.

Надія Боброва вже 36 років працює офтальмологом, 24 з них вона очолює дитяче відділення інституту імені Володимира Філатова. Вона — з потомственої родини офтальмологів. Її мама — професор, доктор медичних наук Зінаїда Михайлівна Скрипниченко була ученицею великого офтальмолога Володимира Петровича Філатова. Вона — єдиний в Україні лікар, котрий є членом президії Європейської асоціації офтальмологів.

Ім’я професора Бобрової добре відоме в медичному співтоваристві Європи. Кілька років тому з її ініціативи було здійснено унікальніший медико-соціальний проект. Разом із провідним спеціалістом госпіталю імені Святого Еріка (Швеція) Шарлоттою Зестрем Надія Федорівна провела гуманітарну акцію з хірургічного лікування дітей з вродженими катарактами. Під час цих операцій діткам імплантували штучні кришталики суперсучасних модифікацій. Було прооперовано 150 дітей!

В інституті імені В. П. Філатова вперше в СНД почали проводити ранню первинну імплантацію штучного кришталика немовлятам. Це — офтальмологія майбутнього й вона успішно працює в НДІ очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова.

Перемога над раковою пухлиною, яка могла «з’їсти» око шестирічної Інночки Андрієць — це не диво і не щаслива випадковість. Вона — закономірний результат, сплав знань, досвіду, удачі й надії на те, що рак — не вирок і його можна перемагати.

— Сьогодні назріла нагальна потреба, — розповідає професор Надія Боброва, — створювати в Одесі на базі інституту імені В. Філатова Всеукраїнський центр з лікування ретинобластоми. Необхідно терміново придбати для інституту реткам (ретинальну камеру). Лише за допомогою цього апарата вчені та лікарі можуть провести дослідження очного дна у немовлят, а отже, підвищити рівень діагностики та лікування.

Реткам коштує 150 тисяч євро. Звичайно, розраховувати на бюджетні асигнування не доводиться. Вся надія — на спонсорів. Вони обов’язково знайдуться, адже заради того, щоб дитина знову могла побачити небо, сонце, зірки, жодних грошей не шкода.

І професор Надія Боброва вірить, що такі добрі люди в Україні обов’язково знайдуться.

Одеса.