У лютому цього року на розгляд Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики передано урядовий проект закону про антикризові заходи у сфері житлово-комунального господарства. На думку ініціаторів, цей документ необхідний для комплексного врегулювання проблемних питань у сфері ЖКГ, адже чинна законодавча база не забезпечує повною мірою можливостей подолання негативних явищ у цій царині. У пояснювальній записці, що супроводжує документ, указується ціла низка причин, які призвели до фактичного занепаду галузі. У ній ідеться і про недостатнє фінансування, і про недосконалу тарифну політику, посилаються на відсутність правової бази та дієвого механізму для залучення позабюджетних коштів і на критичний стан основних фондів підприємств ЖКГ та житлового фонду тощо.Щоб зарадити ситуації, урядовці пропонують врегулювати правовідносини, що виникають у цій галузі. Вони намагаються вдосконалити механізми для створення належного функціонування тепло- та водопостачання. Також пропонується встановити спеціальний режим оподаткування діяльності підприємств — виконавців житлово-комунальних послуг, створити умови для погашення заборгованості із заробітної плати на цих підприємствах та впорядкувати надання пільг у сфері міського електротранспорту.
Для цього законодавці пропонують відкоригувати більш як два десятки законодавчих актів. Якщо зміни ухвалять, вони зачеплять такі документи, як Господарський кодекс, закони про житлово-комунальні послуги, питну воду, міський електричний транспорт та інші.
Приміром, цим законопроектом пропонується накладати штраф у розмірі від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за пошкодження внутрішнього обладнання та скла автобусів, маршруток тролейбусів або трамваїв. Стільки ж доведеться викласти за перебування у транспорті з морозивом, у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння або за відмову поступитися місцем для сидіння особам похилого віку, пасажирам із дітьми до 10 років, вагітним жінкам та інвалідам. Автори законодавчої ініціативи також пропонують не допускати до роботи на підприємствах питного водопостачання працівників, які не пройшли відповідну підготовку і професійну атестацію. Проектом змін передбачається створювати тимчасові адміністрації на підприємствах, що забезпечують населення питною водою та теплом, якщо на них зафіксують серйозні порушення, які призвели до певних загроз, виникнення техногенних катастроф тощо. Рішення про створення таких адміністрацій прийматиме Кабмін. Протягом трьох днів від їх утворення передбачається інформувати про це громадськість у «Голосі України» та «Урядовому кур’єрі». Через місяць тимчасова адміністрація зобов’язана буде подати органу виконавчої влади з питань ЖКГ попередній письмовий звіт про фінансове та технічне становище підприємства.
Як зазначається в пояснювальній записці, цей законопроект пройшов попереднє узгодження з низкою міністерств, державною податковою інспекцією, антимонопольним комітетом та Держкомпідприємництва. Після узгоджувальної наради текст документа остаточно погоджено з Мінфіном та Мін’юстом. Його також направлено на погодження до Асоціації міст України, Асоціації малих міст та представницького органу профспілок.
Коментар фахівця
Олександр Білянський, голова всеукраїнської асоціації «Укржитлоексплутація»:
— На мою думку, цей законопроект — гола декларація. Що з того, що нас штрафуватимуть, якщо ми не надамо в тролейбусі місце пасажиру похилого віку? Це смішно. Стосовно економічних речей, то, приміром, положення про особливий режим оподаткування підприємств ЖКГ вже прописано і в прийнятій програмі реформування, і в ухваленому законі. Ці положення просто переписані з цих документів. Конструктиву дуже мало. Що стосується управителів, які обслуговуватимуть житлові фонди і мають отримувати ліцензії, на мою думку, це просто корупційний захід, як і тимчасові адміністрації. Це схоже на приховану приватизацію. Я негативно оцінюю все, що написано в цьому документі. А з огляду на те, що уряд змінився, у цього законопроекту сумнівна доля.
Якщо нині говорити про збереження галузі, то передусім варто подбати про запровадження енергозбереження. Адже і тарифи, і якісні послуги залежать від цього. Доки ми споживаємо енергоносіїв в декілька разів більше, ніж потрібно, жодного порядку не буде. Звісно, держава не зможе профінансувати такі зміни, бо вони потребують декількох бюджетів нашої країни. Тож конче потрібно державно-приватне партнерство. Було б добре, якби уряд зміг зацікавити приватний бізнес, щоб підприємці вкладали гроші в житлово-комунальне господарство. Важливо також, щоб самі підприємства ЖКГ були зацікавлені в енергозбереженні. Наскільки мені відомо, поки що документів, які передбачали б такі зміни, у Верховній Раді немає. Можливо, новий уряд зробить необхідні кроки в цьому напрямі.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
У тему
Олександр Попов, міністр ЖКГ:
— Сьогодні борги підприємств у сфері ЖКГ, тобто кредиторська заборгованість, перевищили рекордну суму в 11 мільярдів гривень. Як результат, на кінець минулого року збитки підприємств становили близько 2 мільярдів, а заборгованість у заробітній платі — понад 120 мільйонів гривень.
Особливо складна ситуація, на жаль, у сфері міського електротранспорту, де борги у заробітній платі зросли до 40 мільйонів гривень, саме через те, що уряд торік, як, утім, і цьогоріч, не фінансував у повному обсязі кошти, необхідні для компенсації перевезення пільгових категорій. Сьогодні по три-чотири місяці маємо заборгованість у заробітній платі на підприємствах цієї підгалузі. Профспілки разом із трудовими колективами оголосили про свою готовність до страйкових процесів, якщо найближчим часом ці проблеми не буде розв’язано.
Серйозним сигналом є й те, що на сьогоднішній день борги за спожитий природний газ становлять близько 7 мільярдів гривень. Із них більш як три мільярди — за поточний рік.
