18 березня 2010 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулося чергове засідання постійно діючого семінару з питань правової та інституційної підтримки національної політики у сфері глобальних змін клімату.
У роботі семінару взяли участь представники зацікавлених міністерств та відомств, міжнародних та наукових організацій, підприємницьких та фінансових установ, експерти ООН з питань зміни клімату.
Традиційно відкрив засідання директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Олександр Любимович Копиленко. У своєму виступі він зазначив, що енергетика є найбільшим користувачем викопного палива і тому є основним джерелом емісії парникових газів — понад 60% від загального обсягу. Енергоємність господарства України у 3—3,5 разу перевищує відповідні середньоєвропейські показники. Саме тому підвищення енергетичної ефективності є основним напрямом зниження обсягів викидів парникових газів. Головною завадою на цьому шляху є законодавча неврегульованість процесів споживання енергоресурсів.
Інститут законодавства Верховної Ради України в рамках правової підтримки національної політики у сфері глобальних змін клімату здійснює аналіз чинних нормативно-правових актів та проводить наукову експертизу законопроектів на відповідність існуючим міжнародним зобов’язанням України, які передбачені Кіотським протоколом, низкою двосторонніх міжнародних угод, а також вимогам енергетичного права ЄС.
У доповіді доктора економічних наук, професора Василя Яковича Шевчука наголошувалося, що визначені енергетичною стратегією засади розвитку та вдосконалення законодавства у сфері галузей паливно-енергетичного сектору з урахуванням вимог Кіотського протоколу мають реалізовуватися за такими напрямами:
— створення дієвих фінансових і податкових стимулів для модернізації енергетичних об’єктів та застосування енергозберігаючих технологій;
— посилення зобов’язань суб’єктів енергетичної галузі щодо зменшення забруднення навколишнього середовища та забезпечення техногенної безпеки об’єктів паливно-енергетичного сектору;
— виконання міжнародних зобов’язань України, передбачених ратифікованими міжнародними угодами, насамперед Договором до Енергетичної хартії та Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;
— законодавче забезпечення зобов’язань України за Кіотським протоколом, включаючи механізми торгівлі квотами на викиди парникових газів, зокрема, через реалізацію проектів спільного впровадження.
У виступах учасників семінару (д. е. н., проф. Ковальчук Трохим Тихонович, д. е. н., проф. Черняк Володимир Кирилович, д. м. н. Турос Олена Ігорівна та ін.) зазначалося, що основним завданням розвитку законодавства з питань енергозбереження є створення сприятливих умов для ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. Законодавчо-правове регулювання державної економічної підтримки ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів має відповідати принципам ринкової економіки.
Необхідно створити дієву та прозору систему законодавства з енергозбереження. Для досягнення цієї мети доцільною є розробка нової редакції закону «Про енергозбереження», в якій необхідно передбачити створення правових підстав для запровадження фінансово-економічних та інституційних механізмів істотного підвищення енергоефективності.
Експерт ООН з питань зміни клімату, відповідальний секретар постійно діючого семінару Семен Хемович Кубланов зазначив, що особливу увагу під час удосконалення законодавства слід приділити розвитку правового регулювання у сфері обліку енергоресурсів. Нинішній стан справ у цій сфері істотно гальмує розвиток ринкових відносин в економіці країни, не дозволяє оперативно протидіяти нераціональним втратам та неефективному використанню ресурсів. Подолати такий стан справ можливо за умови запровадження обов’язковості обліку ресурсів у процесі їх купівлі-продажу.
Учасники постійно діючого семінару також зазначали, що до стимулюючих заходів слід віднести посилення економічної відповідальності суб’єктів господарювання та адміністративної відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження. Існує необхідність оптимізації розмірів адміністративних штрафів, а також введення юридичної відповідальності суб’єктів господарювання за недотримання вимог законодавства з питань енергозбереження.
Вироблені рекомендації і концептуальні критерії будуть враховані при удосконаленні законодавства з питань енергоефективності, а також при науково-експертній оцінці та доопрацюванні зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів з питань державного регулювання викидів парникових газів та впровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату.
Інститут законодавства Верховної Ради України.