Посівна пройде. Що далі?

До того ж більшість господарників стурбовані не технологічними процесами — вони відпрацьовані десятиліттями. Сільгоспвиробників тривожить інше: чи з початком весняно-польових робіт, які закладають основу всього хліборобського року, прийдуть зміни в організацію економічного та фінансового життя господарств? А якщо конкретніше — чи дійдуть хоч якісь гроші до села? Чи знову повториться ситуація минулого року?

Ще дотепер в обласному управлінні агропромислового розвитку підраховують та аналізують торішні прибутки та збитки. Цифри, які були озвучені на останній колегії обл-держадміністрації, змушують серйозно задуматись над багатьма проблемами галузі.

Так, у 2009-му аграрний сектор краю заробив 246 мільйонів гривень прибутку. Причому середня рентабельність дотягнула до п’ятнадцяти відсотків. Показники ці дещо нижчі від позаторішніх. Та коли врахувати, що вся економіка жила в кризовому режимі, збитків зазнавали не лише дрібні та середні підприємства, а й потужні промислові велети, за село можна тільки порадіти.

Додамо до цього ще декілька оптимістичних показників. Зокрема і той, що середня заробітна плата зросла із восьми з половиною сотень до більш як тисячі гривень, а загальний зарплатний фонд із 277 мільйонів гривень — до 305 мільйонів. А орендні виплати за землю зросли майже на третину і сягнули 203 мільйонів гривень.

За таких всезростаючих показників навіть незручно говорити не те що про глибинні кризові та застійні явища в сільському секторі, а навіть про сезонні виробничі труднощі вже начебто й не йдеться.

Ось і на колегії один район за другим оптимістично звітували: ще з осені збільшили посіви озимих пшениці та ячменю. Тепер планують взятися за кукурудзу і цукровий буряк. Причому останній сіятимуть навіть там, де вже пару років як забули про солодкі корені. Та й щодо пального, насіння, добрив — жодної паніки. Всього цього вдосталь є на ринку, пропозиція перевищує попит — купуй, сій, підживлюй, захищай рослини...

І чи не єдине, що трохи насторожує, то це гривневий дефіцит. Але й тут ніхто у дзвони не б’є, особливого галасу не здіймає. Складається враження, що і тоді, коли жодної додаткової копійки в хазяйства не надійде, вони мовчки проковтнуть цю фінансову пілюлю і... знову все посіють, виростять і зберуть. До того ж не гірше, а ще й краще, як торік.

Останнє кажу майже без іронії. Бо саме до такого висновку підштовхує офіційна статистика. Позаторік за різними дотаційними програмами господарства області отримали близько 200 мільйонів гривень. Торік ця цифра ледве сягнула 30 мільйонів. Але ж при цьому загальний вал сільгоспвиробництва збільшився на сто мільйонів.

Далі ще цікавіше. За всіх злиднів кількість прибуткових господарств зросла з 264 до 335. А із майже півтори сотні збиткових залишилось лише з півсотні. Всіх цих здобутків досягнуто переважно за рахунок внутрішніх резервів господарств. І це не перебільшення, а логічний висновок все з тих же звітів.

Два роки тому аграрії краю для виконання всіх робіт, закупівлі техніки та необхідних матеріалів взяли 778 мільйонів гривень кредитів. А торік — у три з половиною разу менше. Тепер же, напередодні посівної, 11 мільйонів гривень кредитних коштів вдалось отримати лише трьом (!) господарствам області. Це із більш як півтисячі «колективних» і майже 1,3 тисячі фермерських господарств. Про 269 тисяч особистих селянських мова навіть не йде. Хоча саме вони вносять левову частку у вирощування овочів, фруктів, виробництво молока та м’яса.

За такого голодного фінансово-кредитного пайку, здавалося, господарства мали б просто рухнути у прірву банкрутства. Але ж ні: вижили, вистояли і навіть планують розширення посівних площ.

Бюджет нинішньої посівної оцінюється у близько 740 мільйонів гривень. У середині березня його дефіцит становив менше 50 мільйонів. Причому цифра не вважається критичною, бо кілька десятків господарств уже практично домовились про кредити з банкірами, інші підписують форвардні контракти на 35 мільйонів гривень із Аграрним фондом. Одне слово, жодного натяку на те, що посівна може зірватись чи хоча б затриматись через відсутність грошей.

І от в той самий момент, коли трактори та сівалки майже вийшли на лінійку готовності, прилетіла несподівана новина: гроші будуть, уряд готовий фінансувати якщо не всі, то значну частину дотаційних програм.

Гроші ці, якщо вони надійдуть, бо обіцянками село жило практично весь минулий рік, на заваді, звісно, не стануть. Більшість господарств уже встигла засумувати за серйозними покупками. Бо своїх ресурсів вистачало лише на те, щоб повторити виробничий цикл. А от дозволити собі вкладати капітал у розвиток виробництва можуть хіба що одиниці.

Торік у хазяйствах було списано понад 600 старих тракторів та зернозбиральних комбайнів. А нових купили трохи більше сотні. Ще рік-другий такої роботи і декому довелося б залучати до сівби коней. Тож будь-якій додатковій копійці аграрії будуть раді.

Але коли і скільки грошей надійде? Доки діятимуть ті чи інші програми? Хто визначатиме, яких першочергових капіталовкладень потребує та чи та аграрна галузь? Судячи з політики останніх років, складається враження, що всі ці питання вирішуються спонтанно і в залежності від того, чим може поділитись із селом бюджет. Натомість якогось визначеного курсу, чіткої лінії як не було раніше, так не видно й тепер. А господарства змушені діяти за одним і тим самим планом: от переживемо посівну, а там... І так з місяця у місяць. Від сезону до сезону.

У тому, що область переживе посівну, вже можна не сумніватись. 95 відсотків озимих пшениці, жита, ячменю перебувають у доброму та задовільному стані. Певні проблеми виникнуть із ріпаком. Ще з осені майже 17 тисяч гектарів його посівів загинули від посухи. Тепер третина сходів у слабкому та зрідженому стані, і, швидше за все, їх доведеться пересівати. Але господарства зроблять і це — навіть тоді, якщо бюджетна підтримка вкотре затримається.

Втім, понад 200 тисяч гектарів ріллі в області не обробляється. У деяких районах такий резерв становить від тридцяти до сорока відсотків орних земель. Знайдуться охочі вкласти засоби і кошти у вирощування сільгоспкультур — ще до осені зможуть мати на цих полях добрий врожай.

Хмельницька область.