Мільйон тонн молока

— Не знаю як там в Індії, а в наших селах корівка — тварина справді священна, — так Герой України, керівник сільгосппідприємства «Радівське» Калинівського району Анатолій Пачевський пояснює одну з причин того, чому в нашому краї найбільше порівняно з іншими регіонами дійне стадо. — Дотепер пригадую, як під час війни мама з бабусею на ніч переводили корівку з хліва до хати. Вона ночувала у сінях. Так оберігали її. Завдяки тому, що мали молоко, вижили у важкі воєнні роки, так само, як і в голодному 47-му. Убілений сивиною співрозмовник звертає увагу ще на одну деталь.

— Гадаєте, чому корів називають лагідними іменами? — запитує Анатолій Мартинович. — А як ніжно господарі звертаються до них!.. Все це йде з глибини душі, від тієї само любові до тварини.

Анатолій Пачевський відстоює ідею запровадження комплексів великотоварного виробництва молока. Втілює її у своєму господарстві. У Радівці зберегли поголів’я навіть тоді, коли у середині 90-х минулого століття у господарствах області масово спродували і вирізали тварин. Пачевський називав це не інакше, як дикунством. Відродити галузь вдалося тільки частково. У Радівці тваринництво продовжують розвивати. Нині тут реалізують один з найбільших інвестиційних проектів з промислового виробництва молока. Першу чергу нового комплексу вже ввели в дію. Водночас досвідчений господарник переконаний, що добрий господар завжди матиме у своєму хліві корівку. Індивідуальний сектор збережеться й надалі. Бо корівка, як і раніше, залишається годувальницею, дає можливість селянинові отримувати «живу» копійку. Закупівельна ціна на молоко з початку цього року дещо зросла — в індивідуальних господарів його забирають по 2,6—2,8 гривні за літр. Одразу активізувалася його продажа. Надої збільшилися. За підсумками двох перших місяців року, на 31 кілограм від однієї корови. Це порівняно з таким само періодом року минулого.

— Добрий господар ніколи не спішив виганяти корівку з хліва, щоб продати чи здати на м’ясокомбінат, — продовжує Анатолій Пачевський. — Навіть у той час, коли за молоко платили мізер. Дядько як робив у такий час? Вигодовував молоком свиней або телят і мав гроші за продане не молоко, а м’ясо.

Неспроста в індивідуальному секторі корівок нараховується більше, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Відповідно вони поставляють на переробні підприємства більшу частку молока. Сільгосппідприємства продали його торік 32 відсотки від загальної кількості. Решта — за індивідуальними власниками корів.

Якщо раніше індивідуальні господарі могли ще й похвалитися надоями, вищими, ніж у господарствах, то нині їм не дотягнутися до тих показників. Наприклад, середньорічний надій від однієї корови в агроформуваннях Крижопільського району досяг торік 6,625 кілограма, Томашпільського — 6006 кг, Ямпільського — 5646, Тростянецького — 5108 кг. Загалом у десяти районах області надоїли в середньому від однієї корови більше чотирьох тисяч літрів. Середній показник по області — приблизно 4,5 тисячі літрів від однієї корови.

Такі результати пояснюють запровадженням у тваринництво низки інвестиційних проектів. Одні інвестори йдуть шляхом придбання племінного поголів’я. Купують його за кордоном. Водночас запроваджують прогресивну технологію утримання і видоювання корів. Саме завдяки такій технології у ТОВ «Хлібороб» села Зозулинці Козятинського району дві доярки доглядають триста корів. Загалом дійне стадо у Зозулинцях має сімсот корів. Молоко від них отримують у доїльному залі із застосуванням технології, яку називають «карусель». Нова технологія, за словами фахівців, забезпечує ретельне видоювання, а головне — високу якість продукції. Адже доїння проходить без контакту молока з повітрям, тому не забруднюється. Продукцію охолоджують до встановлених температур. Завдяки належним умовам, утримуються високі показники жирності.

У двох продовольчих компаніях — «Поділля» і «Зоря Поділля» — поповнили стадо племінними тваринами, які придбали за кордоном. Затратили на це не один мільйон гривень. Зате тепер мають корів-рекордисток з середньорічними надоями від семи до десяти тисяч літрів молока. Будівництво одного з найбільших молочних комплексів завершують у селі Громадське Літинського району. В ньому утримуватимуть стадо у кількості 1300 голів — за сучасними європейськими технологіями із застосуванням комп’ютерів. У ТОВ «Осіївське» Бершадського району змонтовано доїльний зал німецького виробництва, що також дасть можливість істотно поліпшити якісні показники виробництва молока.

Керівник СТОВ «Писарівське» Ямпільського району Віталій Віт розвиває тваринницьку галузь іншим шляхом — закуповують селекційний матеріал, а не племінний молодняк.

— У нас ніде придбати племінних нетелів, а за кордоном вони — золоті, — каже Віталій Віт. — Такі гроші коштують, що не передати... — Дешевше придбати селекційний матеріал для запліднення ним тварин.

Співрозмовник каже, що купують його на одному з підприємств у США. «Перед тим, як витрачати гроші, я побував там зі спеціалістами, переконався у високій якості матеріалу, — каже співрозмовник. — Спочатку запліднювали ним нашу українську породу тварин — червоно-рябу. Потім спробували зробити те саме з чорно-рябими тваринами. Результат виявився кращий. Тому тепер оновлюємо стадо».

Такий метод поліпшення племінних якостей має, щоправда, один недолік. «Поки виведена тварина дасть перше молоко, проходить чимало часу — не менше п’яти років, — каже керівник господарства. — Але це, повторюю, набагато дешевше, ніж витрачати гроші на придбання поголів’я. А час спливає швидко». Торік у Писарівці, де нараховується 559 голів дійного стада, від кожної з корів у середньому отримали 8090 літрів молока. У згаданій ПК «Поділля» теж високі результати: на фермах у філії села Заболотне Крижопільського району цей показник становив 7649 літрів; у філії села Яланець цього самого району — 7544 літри.

Пальму першості з надоїв утримують дві корови-рекордистки з ПСП села Високе, що у Томашпільському районі: корівка Чайка дала торік 10873 літри молока, корівка Радість — 10754 літри. Обидві тварини української чорно-рябої породи.

Загалом від 21 племінної корови з череди сільськогосподарських підприємств торік отримали більше десяти тисяч літрів молока (у 2008 році мали тільки одну корову з таким показником); 49 племінних корів дали надої від дев’яти до десяти тисяч літрів молока.