Команда Віктора Януковича після подолання першого бар’єра — формування нової парламентської коаліції — почала розставляти кадри на місцях. Водночас, як уже писав «Голос України» в попередньому номері, епіцентр політичної боротьби після президентських виборів знову зміщується у Верховну Раду. На кону — парламентські комітети й посада першого заступника глави парламенту. І не тільки. Є й інші нюанси, які можуть визначати перебіг політичного протистояння у найближчі місяці.

В очікуванні висновку Конституційного Суду

Поки що єдиний орган конституційної юрисдикції почав вивчати подання понад 60 народних депутатів від Партії регіонів стосовно відповідності змін до закону про Регламент Основному Закону країни. Деякі оглядачі очікують: рішення буде прийнято до 11 квітня, коли має відбутися візит Президента Віктора Януковича до США. Проте ніхто не береться його прогнозувати.

Так, міністр юстиції Олександр Лавринович заявив, що навіть якщо висновок КС буде невтішним для нинішніх коаліціянтів, то все одно закон зворотної сили не має. Хоча зовсім нещодавно лідер фракції Партії регіонів і водночас голова профільного парламентського комітету Олександр Єфремов після того, як був нарешті прийнятий закон про Регламент, стверджував, що це правило не має відношення до попередньої коаліції, і вимагав підтвердити її легітимність підписами народних депутатів.

Водночас регіонали сподіваються на те, що нинішню коаліцію таки узаконять. Адже в ній намітилося протистояння. Зокрема, між ПР і комуністами. Так, народний депутат Спірідон Кілінкаров після представлення нового голови Луганської ОДА вимагав для своїх колег посади заступника, інакше «будемо вважати, що нашої коаліції не існує». Апетити КПУ, зазначають оглядачі, вже починають зашкалювати і на центральному рівні. Позитивний висновок Конституційного Суду стосовно змін до закону про Регламент дасть змогу їх дещо вгамувати. Бо в такому разі комуністів у нинішній коаліції можуть замінити рекрути із БЮТ і «Нашої України — Народної самооборони», які знайдуть для себе виправдання у законному формуванні коаліції «Стабільність і реформи».

У цьому випадку регіонали можуть навіть принести в жертву міністра освіти й науки Дмитра Табачника, що дозволить їм дещо заспокоїти громадськість, яка вже провела ряд акцій проти новацій керівника освітньої галузі.

Апетити опозиції

«Голос України» вже писав про ту ситуацію, яка склалася в середовищі опозиції. Зокрема, між БЮТ і значною частиною «НУ—НС». Юлія Тимошенко прагне підпорядкувати національно-демократичні сили собі. Однак «Наша Україна — Народна самооборона» сьогодні не вельми хоче дружити з колишнім прем’єром. Так, народні депутати Микола Мартиненко і Анатолій Матвієнко зареєстрували законопроект про внесення змін до Регламенту. Пропонується, зокрема, вилучити положення про те, що в парламенті може існувати лише одна опозиція і один «тіньовий» уряд. Нагадаємо: таке формулювання з’явилося у результаті домовленостей між БЮТ і Партією регіонів ще перед завершенням президентських виборів.

Однак БЮТ, попри протистояння в опозиційному середовищі, вже означив свої «апетити» на керівні парламентські крісла. Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко вважає, що до опозиції мають відійти комітети з питань бюджету, свободи слова, Регламенту, депутатської етики й організації роботи Верховної Ради. Окрім того, опозиціонери вимагають для себе посади першого заступника глави парламенту і голови Рахункової палати. У вересні 2008 року БЮТ і Партія регіонів змогли домовитися і розподілити посади заступників Голови Верховної Ради. Нагадаю: у крісло першого заступника сів регіонал Олександр Лавринович, а просто заступником став Микола Томенко.

Як буде — наразі невідомо. За деякими даними, на посаду Першого заступника Голови Верховної Ради претендує комуніст Адам Мартинюк. І, схоже, не проти такого рішення і регіонали. Однак проблема полягає у тому, що в голосуванні мають узяти участь не менше 300 народних обранців. Тобто БЮТ і «НУ—НС» його можуть елементарно заблокувати. Не дивно, що лідер фракції ПР Олександр Єфремов пропонує спершу провести рейтингове голосування стосовно кількох кандидатур. І лише після цього обирати першого заступника глави парламенту.

На його думку, не можна перекроювати і склад парламентських комітетів. Вони повинні лише поповнитися за рахунок тих народних обранців, які замінили тих, хто пішов працювати в структури виконавчої влади. З другого боку, комітети з питань бюджету й Регламенту та депутатської етики мають своїх керівників. Звільнилося лише крісло голови Комітету з питань свободи слова.

Отже, перерозподіл посад, якщо врахувати невизначеність в опозиційному середовищі, загрожує паралічем для єдиного законодавчого органу. Що вкрай небезпечно і для Кабінету Міністрів, який ударними темпами готує проект державного бюджету на поточний рік. Адже від успішного затвердження державного кошторису залежить не тільки довіра інвесторів, міжнародних фінансових інституцій, а й виконання передвиборної програми Президента Віктора Януковича.

Відлуння минулих років

Однак, схоже, регіонали не хочуть ні забути, ні вибачити своїм опонентам тих репресій, яких вони зазнали п’ять років тому. Дехто з них навіть побував у слідчих ізоляторах. Дехто з можновладців після Майдану покинув країну та оселився в Росії. Нині вони не приховують, що хочуть повернутися в країну. Не дивно, що в повітрі запахло не тільки політичним реваншем.

Перший дзвінок — чутки про відсторонення Галини Климович від керівництва групою, яка розслідує отруєння Віктора Ющенка. «Голос України» уже повідомляв деякі подробиці її конфлікту із заступником Генерального прокурора Віталієм Щоткіним. Нині колегам стали відомі ще деякі подробиці цього протистояння: Галина Климович викликала на допит нових віце-прем’єрів Андрія Клюєва, Володимира Сівковича та міністра юстиції Олександра Лавриновича. Водночас знову з’явилася думка про те, що слідство ведеться надто однобоко, а після того, як Климович буде усунена від керівництва групою, розглянуть й інші версії. Зокрема, про те, що ніякого отруєння насправді не було.

Водночас в інтерв’ю «Главкому», яке передрукував сайт «Обком», народний депутат від Партії регіонів Ян Табачник заявив, що проти Віктора Ющенка має бути порушено 5—6 кримінальних справ. Він наголосив: «Ющенко повинен ще отримати своє. Я входжу до Комітету по боротьбі з корупцією, і можу сказати, що Ющенко за свій президентський термін декілька разів порушував Конституцію. За великим рахунком, проти нього має бути порушено мінімум 5—6 кримінальних справ. Те ж саме — проти Тимошенко». Зокрема, на думку Яна Табачника, треба розібратися, на яких підставах був розпущений парламент у 2007 році? Чому порушувалася Конституція?

Для цього, стверджує народний обранець, нині викликані міжнародні експерти. За його словами, якщо експерти скажуть, що були порушення економічного права, після цього й можна буде говорити».

Свої побоювання стосовно ймовірного кримінального переслідування опонентів висловив і колишній перший віце-прем’єр Олександр Турчинов в інтерв’ю одному з тижневиків. Він висловив думку, що для цього й потрібна парасоля міжнародних організацій.

Отож не дивно, що в недалекому майбутньому країну може очікувати відкриття ряду резонансних справ проти колишніх керівників держави. Переможці, таким чином, передусім прагнуть обезголовити опозицію і убезпечити своє правління від потрясінь, зокрема, акцій громадської непокори. Особливо з огляду на те, що потрібно приймати непопулярні рішення економічного характеру, які можуть боляче вдарити по благополуччю багатьох українців. З другого боку, в такий спосіб можна буде випустити пару в разі негативного соціально-економічного розвитку України.

Однак забігати наперед вельми далеко не будемо. Життя покаже, наскільки точним був наш прогноз.