Про потребу в поліпшенні соціального захисту — зростання мінімальних стандартів, прожиткового мінімуму, державної допомоги малозабезпеченим сім’ям, родинам із дітьми — дуже багато говорили перед виборами, а наразі про них чомусь мовчать. Чому в порядку денному мало соціальних законів, чи можуть рядові українці сподіватися на зростання своїх доходів у найближчому майбутньому? — «Голос України» намагався з’ясувати у профільному парламентському комітеті.
За словами секретаря Комітету з питань соціальної політики та праці Володимира В’язівського («НУ—НС»), комітет прийняв рішення щодо всіх законопроектів, спрямованих на посилення соціального захисту. «Але є ще така структура, як погоджувальна рада, на якій голови комітетів і лідери фракцій визначаються щодо включення чи невключення до порядку денного законопроектів, — зауважує депутат. — Те, що до сесійної зали потрапляє досить мало соціальних законопроектів, пов’язано не з поганою роботою комітетів, а через політичну складову — голови фракцій більше заклопотані політичними «розбірками». Багато законопроектів є заполітизованими, тому й знаходять непорозуміння та спротив». На думку В. В’язівського, найоптимальнішим варіантом для законопроектів, які потребують збільшення видатків із держбюджету, було б те, щоб вони вступали в дію з 1 січня 2011 року з новим бюджетом. «Закон про зростання мінімальних зарплат та пенсій, який уже прийнято, доведеться виконувати уряду і вишукувати кошти для забезпечення виконання цього закону, адже це було одним із пунктів програми кандидата у Президенти Віктора Януковича, — наголошує парламентарій. — Держбюджет-2010 має бути поданий до Верховної Ради з урахуванням цього закону. Інші законопроекти, які потребують додаткових коштів, зокрема, законопроект Михайла Папієва про збільшення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям до рівня прожиткового мінімуму, ще перебувають під запитанням. Законопроект було проголосовано у першому читанні й, незважаючи на те, що до закону подавали поправки і його треба було скерувати до другого читання, було одразу поставлено на голосування в цілому. Партія регіонів не проголосувала, і законопроект відхилено. Тепер автор законопроекту звернувся до Регламентного комітету, який має дати рекомендації, як вийти з ситуації».
Народний депутат від БЮТ Андрій Павловський, котрий також працює в соціальному комітеті, заявляє, що своєю поведінкою щодо соціальних законопроектів «регіонали вкотре довели, що всі їхні лозунги про покращення життя вже сьогодні — це звичайний популізм, красива мильна передвиборна бульбашка». За його словами, автори законопроекту Михайло Папієв та Олександр Стоян навіть просили головуючого не ставити законопроект «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» (щодо допомоги на рівні прожиткового мінімуму), «щоб не соромитися».
Водночас регіонали відкидають будь-які політичні звинувачення. Заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці Ярослав Сухий стверджує, що всі соціальні законопроекти, які перебувають на розгляді в комітеті, пройшли експертизу і готові до обговорення у сесійній залі. Комітет рекомендував їх прийняти за основу чи в цілому. А на запитання про те, де ж узяти кошти на реалізацію законодавчих ініціатив, відповідає: «Парламентський комітет — не казначейство і не Міністерство фінансів України, ми кажемо, чи відповідає цей законопроект потребам людей, чи ні. Де брати кошти — для того є уряд, який повинен думати, як заробляти гроші. А ми кажемо, що прожити так неможливо». На закиди політичних опонентів на адресу Партії регіонів щодо начебто небажання після приходу до влади ухвалювати соціальні законопроекти, депутат відповів: «На тему соціальної політики навіть немає з ким по-людськи подискутувати, бо все вдарилося в якесь примітивне смердюче політиканство. За комітетом боргів немає, всі законопроекти, які нам було розписано, комітет розглянув і за участі уряду прийняв те чи інше рішення».
Що ж, «маленьким українцям» залишається самотужки розбиратися у щирості завірянь політиків і чимдалі тугіше затягувати паски.