Весну львівський театр імені Марії Заньковецької зустрів прем’єрою вистави «Він прийшов» Дж. Б. Прістлі у постановці Григорія Шумейка.П’єса, в якій усе відбувається в одній кімнаті, до того ж герої лише пригадують події та критично їх оцінюють, — справді складна для постановки в сучасному світі швидких рішень. Але режисер вибрав її свідомо, ніби прохаючи людей зупинитися та подумати, і покликав для досягнення цієї мети «вищі сили».
Загадковий інспектор Гуль, який наскрізь бачить заможне сімейство Берлінгів, силою закону влаштовує йому допит. Жила собі молода, гарна, добра дівчина і раптом наклала на себе руки. А винні в тому всі потроху. Батько сімейства Берлінгів вигнав її з роботи, через дочку дівчину позбавили іншого заробітку, майбутній зять Джеральд розбив їй серце, молодший Берлінг був батьком її позашлюбної дитини... Ці зізнання, не надто фатальні кожне окремо, разом здаються одним ганебним злочином.
Хто візьме на себе відповідальність за трагічний наслідок своїх дій? Інспектор змушує зізнаватися у гріхах, але шкодувати за ними він не може змусити... У цій виставі лише молоді люди спроможні на каяття.
Чому це так? Біля церков щодень можна бачити багато людей, переважно старшого віку. Віра не зачіпає людей, які створили рай на землі сльозами інших?
Оформлення вистави (художник Людмила Боярська) спонукає до узагальнень. Картини з біблійними сценами бачимо по краях сцени. А величезний довгий стіл у кінці вистави розколюється на п’ять маленьких, за якими кожен з Берлінгів виголошує, ніби з трибуни, свої переконання. Коли Берлінгам, веселим і знову самовпевненим, телефонують з поліції і повідомляють про самогубство дівчини, з глибини сцени повільно виповзає картина. На ній три розп’яття і сходи, якими йде чоловік, схожий на інспектора. Це для тих, хто не зрозумів, ким він був...
Стримано, без різких рухів та гучних слів виконують роль інспектора Гуля Богдан Козак та Юрій Хвостенко. Богдан Козак спостерігає за суєтними людьми ніби згори, із розумінням та інколи безжальним докором, як Бог-Отець. А от Юрій Хвостенко живе серед земних створінь, їхні слабкості йому близькі й лише він знає — наскільки небезпечні. «Ми відповідаємо один за одного і я вам кажу: якщо люди цього не засвоять, то швидко прийде час, коли їм доведеться вчитись цього в огні, крові і в муках».
Виставу про Друге пришестя режисер щедро наділив засобами виразності — під час появи інспектора і коли він ішов його супроводжувала дим-машина, а грізні блискавки кресали над будинком Берлінгів цілий вечір. Про вічне треба думати у страху. Інакше — хто про нього думатиме?
На знімку: інспектор Гуль — Богдан Козак, Артур Берлінг — Олександр Кузьменко, Шейла Берлінг — Марія Шумейко.
Фото Тараса ВАЛЬКА.
