![](/images_upload/2010/03/180310/most.jpg)
За його словами, лише на габіонні конструкції, які також можна застосувати для зміцнення берегів річок, залізничне відомство виділяє цього року зі зведеного бюджету доріг шість млн. грн., а загалом на капітальні ремонти інженерних споруд заплановано витратити близько 250 млн. грн.
За прогнозами МНС, аномально сніжна для України нинішня зима навряд чи завершиться сильним водопіллям — танення йде повільно. Однак покладатися на милості природи в «Укрзалізниці» не збираються. До можливих весняних сюрпризів почали готуватися ще з минулого літа, витративши на зміцнення споруд і земляного полотна залізниць близько 100 млн. грн.
«Від великої води нас поки що рятують нічні морози, але для Карпат найстрашніше не сонце, а зливи», — зазначають на Львівській магістралі. Саме тут не навесні, а в липні 2008 року після злив так розлилися річки Прут, Дністер і Черемош, що на зміцнення залізничного полотна пішло 84 тис. кубометрів каменю і щебеню.
Відновлення лише одного моста на ділянці Завалля—Вижниця коштувало дорозі 20 млн. грн. Усього під залізничним полотном більш як вісім тисяч великих і малих мостів по всій Україні. І нині, щоб жоден не потрапив під некерований потік води, навколо мостових опор спеціальні бригади разом з підривниками МНС розкривають кригу. Щодня проводять водозаміри.
У перевірках і поточних ремонтах земляного полотна, яке, хоч як розчищай, все одно насичується талою водою, постійно зайняті більш як чотири тисячі залізничників.
«Ще в 70-ті роки минулого століття на будівництві Байкало-Амурської магістралі застосовували досить ефективні залізобетонні конструкції, так звані гнечкі тюфяки — плити, зв’язані в єдиний настил, ними встеляли русла річечок і зміцнювали залізничні насипи. До цього досвіду ми нині повернулися, налагодивши випуск таких плит на одному з підвідомчих заводів», — назвав ще один запобіжний хід Георгій Линник.
Дослідну партію таких плит в дві тис. кубометрів передадуть насамперед на Львівську магістраль. Тут же на випадок боротьби зі стихією чергують 11 водорозмивних поїздів, на їхніх платформах і у вагонах — камінь, щебінь, мішки з піском, протиаварійний реманент.
Досвід минулих років свідчить, що споряджати такі поїзди повсюдно немає жодного сенсу, набагато ефективніше мати запаси необхідних матеріалів і у разі потреби відправляти їх самоскидами і залізничними платформами прямо за потрібною адресою.
Аварійний запас каменю в кар’єрах становить на сьогодні більш як 50 тис. кубометрів. Сигнал на застосування в будь-який момент готовий дати штаб відомства, куди стікаються дані таких же цілодобових постів усіх шести доріг «Укрзалізниці».
Фото автора.