Схоже, цей хитромудрий вислів особливої актуальності набуває на ниві сучасної законодавчої бази. Адже сьогодні завдяки амністії низка осіб, які вчинили злочини, звільняються від покарання просто в процесі досудового слідства на стадії дізнання. Така милосердність із боку держави має, як та медаль, зворотну сторону, адже родичі постраждалих почуваються обманутими. Про це свідчать численні звернення громадян у Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Яскравий приклад — вибух житлового будинку в Дніпропетровську, від якого загинуло двадцять осіб. Винних у трагедії амністували, вироку суду, який визначив би винних, не було і вже не буде.
Подібні «слизькі» місця у чинному законодавству обговорювали вчора учасники «круглого столу» «Нова редакція закону про застосування амністії в Україні» . Сам по собі цей акт є прощенням провини, наголосив завідувач відділу пенітенціарних установ уповноваженого Верховної Ради з прав людини Анатолій Палій. Тож незрозуміло, що пробачається, якщо провину обвинуваченого не встановлено. Цю думку підтримала й Людмила Левицька — головний консультант відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради. Наголосивши, що у такому вигляді, як нині існує амністія, вона нівелює принцип невідворотності покарань.
За словами головуючого на засіданні керівника Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктора Швеця (на знімку ліворуч), заборона застосовувати амністію на стадії дізнання — це лише частина тих змін, які пропонуються внести у чинне законодавство. Хоча й чи не найважливіша. Так, Віктор Швець поінформував, що до комітету із запитаннями — коли застосовуватимуть амністію? — часто звертаються не лише пересічні громадяни, а й самі слідчі.
Законопроектом також передбачається суттєво звузити коло осіб, які можуть розраховувати на помилування з боку держави. Саме цей момент викликав певні сумніви у представника державного департаменту з питань виконання покарань Олексія Двойноса. Він поінформував, що нині 148 тисяч осіб утримуються у місцях позбавлення волі. Для всіх них амністія — це важливий аргумент для того, аби не порушувати дисципліни і чітко дотримуватися правил під час відбування покарання. Якщо ж проект змін ухвалять у такому вигляді, як пропонує комітет, то 47 тисяч осіб позбавлять можливості достроково вийти на волю. Водночас під час засідання «круглого столу» оприлюднили інформацію про те, що близько піввідсотка амністованих знову повертаються за грати.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
