Про нещодавні події тут нагадують тільки блокпости на околиці міста й потворні відмітини від артобстрілів на окремих багатоповерхівках.

А так Сєверодонецьк уже мало чим відрізняється від себе колишнього: на ринку — жвава торгівля картоплею й цибулею, батьки придивляються до шкільної форми, закуповують зошити й контурні мапи, у тіні літніх майданчиків хтось п’є пиво. Та й розмови серед населення дещо інакші, ніж раніше. Один говорить про ремонт квартири, другий — про порядок, який треба навести на міському пляжі. Щоправда, не спостерігається колишнього розмаїття товарів у магазинах, та все необхідне є — хліб, молочна продукція, ковбаси, крупи, цукор. Не бракує овочів, причому цього року вони досить недорогі: за кілограм картоплі селяни просять 3,50—4 гривні, таку само ціну ставлять і на ріпчасту цибулю. Помідори, яблука, морква — усе в середньому по 5 гривень, та й вартість сала не захмарна — від 25 до 40 грн. Жити можна. ...Якщо є кошти. А от із цим уже проблема. У Сєверодонецьку досі не працює низка банківських установ, у тому числі й Ощадбанк, є заборгованість із соціальних виплат, пенсій, зарплат бюджетникам. Загалом же представник АТО Луганської обладміністрації Сергій Шакун називає ситуацію в місті цілком задовільною.

— Поступово мешканці вертаються додому, — розповідає він. — Точну цифру не назву, оскільки цей процес на офіційному рівні складно проконтролювати, але, гадаю, відсотків п’ятдесят уже повернулися у свої квартири й будинки. Про це можемо судити з чеків великих магазинів міста та збільшення кількості приватного транспорту. У Сєверодонецьку є електрика, газ, вода. Щоправда, зі світлом і мобільним зв’язком бувають перебої, але ці проблеми залежать не від місцевого керівництва.

До речі, про місцеве керівництво. Міський голова Валентин Козаков і два його заступники втекли й нині перебувають у розшуку. Їм інкримінують підтримку й сприяння сепаратистам. Обов’язки керівника міста сьогодні виконує секретар Сєверодонецької міськради Андрій Гавриленко. А допомагає йому представник АТО. Незважаючи на зовнішнє благополуччя, у міста сьогодні чимало проблем, які потребують невідкладного розв’язання. Скажімо, під час проведення антитерористичної операції було підірвано міст через річку Борову, і рух транспорту з Рубіжного у Сєверодонецьк став неможливий. Незважаючи на спокійну ситуацію, на цьому мосту досі працює блокпост і перевіряють документи кожного пішохода. Як розповідають жителі, у місті досі відловлюють диверсантів, а також дезертирів із числа бойовиків «ЛНР», які, «підібгавши хвіст, драпають зі своєї армії, щоб залишитися в живих». Днями на Боровій поруч зі старим спорудили інженерний військовий міст, яким пустили легковий транспорт. Люди радіють таким змінам на краще.

У Сєверодонецьку все свідчить про те, що навчальний рік тут почнеться, як і має бути, — 1 вересня. Усі школи до цього готові, і, понад те, готові прийняти ще до 6 тис. учнів з інших міст, якщо процес визволення Луганщини від бойовиків «ЛНР» затягнеться. Нині обласна й міська влади шукають варіанти житла для розміщення школярів на час навчального року. Щоправда, Сергій Шакун не приховує, що ця робота трохи гальмується через перебої зі зв’язком. В окремі дні не працюють Інтернет і мобільний зв’язок. Із цієї причини є проблеми й у роботі з переселенцями. У Сєверодонецьку організовано наметове містечко для людей, які пішли із зони активних воєнних дій. Переважно тут зупиняються біженці з Первомайська, де тривають бої. Далі за допомогою соціальних служб і волонтерів людей розселяють по квартирах, надають гуманітарну допомогу. Влада також вирішила, що необхідно організувати в наметовому містечку кухню, аби люди самі могли готувати. Гуманітарна допомога із продуктами вже на підході.

Луганськ.